ТВ-проекты - ТВ-проекты

В Україні закривають стаціонари у психлікарнях. Їхніх пацієнтів розпускають по домівках. Чиновники так економлять гроші. І не думають про те, що хворі можуть бути небезпечними для здорових людей. Абсурдна ситуація: спеціальної психбригади немає, лікарі швидкої не знають, що робити із хворими, міліція супроводжувати небезпечних пацієнтів теж не хоче. Все це "Агенти впливу" побачили на власні очі.

Олена Поставнича, сестра психічно хворого: "Заточка ножа… раскрыл все нараспашку, с ножом ходил под окнами, разбил стекло здесь, разбил стекло дома у моих родителей, у бабушки". "Нож вы видели?" "Да, нож большой".

Колишній міліціонер, тридцятирічний брат цієї жінки Дмитро захворів після страшної автокатастрофи. Все почалося традиційно - з головного болю та безсоння. Закінчилось - глибоким психічним розладом.

Його госпіталізували. Але лікувати його більше ніде.

У Константинівці, що на Донеччині, закрили два стаціонарних відділення місцевої лікарні - психіатрію і наркологію.

Причина так званої оптимізації - економія грошей.

Василь, психічно хворий: "Я лежал на стационаре, а теперь не знаем, куда деваться больным. Их сотни по району".

Постійні ліжка скоротили. Замість них залишили денний стаціонар та амбулаторію - хай хворі ходять лікуватися самі.

- Это нейролептики, это корректор, это противоэпилептический препарат, это тоже нейролептик, дневной транквилизатор, сосудистый препарат.

Святослав Оленюк, головний лікар наркодиспансера м.Константинівка: "Это у вас ремонт здесь?" "Это последствия как бы закрытия". "Вот это?" "Да. Еще наш город не дожил до того, чтобы можно было закрыть наркологию и психиатрию тоже. Ведь сколько больных выпустили на улицу!"

Важких хворих розвезли по сусідніх містах. Інших розпустили по домівках. Зламаний паркан, розбиті шибки і розтрощене подвір‘я - наслідки нічного візиту божевільного Дмитра до своєї сестри.

Олена Поставнича, сестра психічно хворого: "Немотивированная агрессия за счет того, что лечения он не получил нормального, поскольку больницу закрыли".

У кареті швидкої буйний хворий залишився сам на сам із родичами і цією медсестрою.

- Это бедные, больные люди. И родные не могут ничего. Он на них вчера прыгает, матюкается, и все это еще больше его заводит!

Олена боїться, що його швидко відпустять із краматорської психлікарні. За законом, утримувати пацієнтів без їхньої згоди та рішення суду не можна.

Олена Поставнича, сестра психічно хворого: "Теперь нам нужна выписка и ваша консультация. Я хочу подавать в суд на Минздрав Украины. Я в воскресенье могла реально погибнуть со всей своей семьей. Помощь мне никто не может оказать: ни милиция, ни скорая".

Тепер госпіталізація психічно хворих під час загострення - суцільна мука для їхніх родичів. Тільки за один день її пережили троє сімей в цьому місті. Син цієї жінки Павло бешкетує ось вже два тижні через загострення шизофренії. Причина - стаціонар, де його лікували, закрито.

Раїса Яремкова, мати психічно хворого: "Уже доходит до того, что завтра буде взорван дом. Вчера затопил с 4-го по первый этаж. На 4-м развел костер - я сушу ботинки".

Її сина добре знає цей хлопчина. Товариш по нещастю, ім’я якому - психічна хвороба.

- Отделение закрыли, психбригада на скорой помощи не организована. Вот она пришла, взяла направление. Надо идти в горотдел, на скорую, нет бензина, нет врача, нет того, сего! Это перезагрузка! Я не знаю, это больные люди сделали! Все, не хочу больше разговаривать!

Раїса Яремкова, мати психічно хворого: "Скорая не едет потому, что мы не можем сами, без милиции. А в милиции сказали, что есть такой приказ начальника - за город не выезжать. Должны в психбольнице дать санитаров. Тут сказали, что санитаров нет, они уволены. Я не знаю, что мне делать. 27-го числа, на Пасху, он меня побил".

"Агенти впливу" вирішили допомогти матері госпіталізувати хворого сина. Їдемо на станцію швидкої. Там кажуть - такого виклику не було, але головний лікар готовий допомогти особисто.

- Откуда говорите?

- Нулевой поселок, 6-го сентября улица.

- Нет, такого не было.

-  Пусть перезвонит, и я решу все эти вопросы, только после 12:00.

Потім ми поїхали до міської міліції. Її начальник каже - до МВС все частіше звертаються за супроводом психічно хворих. Міліція допомагає, як може.

Сергій Новіков, начальник УМВС м. Константинівка: "Міліція не повинна займатися цими людьми, це не її обов‘язки... Якщо ми залишимо це без дії, не відреагуємо, можуть бути скоєні ними злочини".

Дзвонимо по телефону. Потім "Агенти впливу" їдуть до матері хворого, аби допомогти безпосередньо зв‘язатись із головним лікарем швидкої.

- Мы вот сейчас рядом с женщиной - она вам будет звонить, когда будет проблема. Ее зовут Раиса Ивановна.

На її сина Павла скаржаться всі сусіди. Під час загострення його хвороби життя нікому нема.

- На людей, на детей, на всех бросается…

Після телефонної розмови мати хворого і головний лікар швидкої нарешті домовились особисто.

- Говорит, вы звоните, через 15 минут у вас будет скорая.

І, зрештою, лише після втручання "Агентів впливу", лікарі швидкої разом із міліціонерами оперативно госпіталізували хворого.

- Спасибо большое, извините.

Скорочення ліжок у психіатричних лікарнях - цілком сучасна тенденція, запевняють ідеологи таких рішень. Але практики, які щодня працюють із цими хворими, кажуть: жодних амбулаторних умов для лікування поза цими суворими стінами у країні не створено. Їх просто викидають на вулицю.

- Чтобы больной не полетел аж на первый этаж, сделаны эти решетки.

Наступна у черзі на скорочення - Перша психлікарня Донецька. Взимку після мітингів лікарів, родичів і хворих та неабиякого розголосу в пресі так званої оптимізації вдалося уникнути. Але тут побоюються, що лише тимчасово.

Анатолій Поляк, завідувач відділенням психлікарні №1 м. Донецька: "Угроза сокращения 70-ти коек и последующих 90 - она не отпала".

"Агенти впливу" прийшли до обласного управління охорони здоров’я. Саме тут приймають рішення про скорочення стаціонарів у психлікарнях.

- Откуда у вас выплывает материал, что вот надо поехать в Константиновку?

- Читаем прессу!

- Вопрос-то уже решенный…

Чиновник запевняє: додаткові гроші на безкоштовні ліки знаходять, саме ліквідовуючи дрібні психлікарні. А з константинівської, мовляв, колись у майбутньому зроблять спеціальний соціальний заклад - інтернат на дві сотні місць. Наміри ж сестри хворого Олени Поставничої вже сьогодні подавати позов проти Охорони здоров’я чиновників зовсім не лякають.

Олександр Онищенко, начальник Управління охорони здоров’я Донецької ОДА: " Женщина может подавать в суд на здравоохранение. Но мы, как и суд, будем разбираться: причина жалобы? Я тоже хочу, чтобы было все как раньше, чтобы колбаса была по 2.20. Все изменилось. "Понятно. Спасибо". "Выключай!"

Визнаний авторитет у психіатрії, Семен Глузман доводить "Агентам впливу": скорочення ліжок у психлікарнях неминуче. Але водночас визнає: викидати хворих на вулицю, не створивши для них інтернатів чи гуртожитків, не можна.

Семен Глузман, голова Асоціації психіатрів України: Если система делает такую реформу, что на улице появляются неукротимые и агрессивные психбольные, то это не реформа, а преступление по отношению к своему населению".