До Запоріжжя повернулися артилеристи-"невидимки" [ Редагувати ]
До Запоріжжя повернулись бійці 55-ї артилерійської бригади.
На передовій вони тримали лінію оборони майже три місяці. І ось тепер - відпочинок.
Як зустрічали солдатів-"невидимок", і чому їх так назвали розповість Сергій Бордюжа.
Оркестр, квіти та аплодисменти. Так Запоріжжя вітає більш як півсотні артилеристів, які повернулися з-під Донецька.
На передовій вони були від початку вересня. Прикривали славнозвісних "кіборгів" в аеропорту.
"Товаришу полковник, третя арт-батарея прибула із зони АТО в повному обсязі".
Зустріти бійців прийшли не лише рідні та друзі.
"Це мій кращий учень. Щоб всі знали, я його вчила. Випускник 2001-го року. Ми зараз з дітками приїхали зустрічати. Спасибі, Паша, спасибі вам, дорогі наші солдати!".
Самі солдати не приховують, на передовій - тяжко.
Однак не страшно, - адже відчувають підтримку тилу.
"Не дарма ми там, скажімо так, воюємо. Живемо, може, як дикуни, але виконуємо свій обов'язок перед Батьківщиною. Приїжджаєш на Батьківщину і розумієш, що це не дарма", - каже командир другого вогневого взводу 55 артбригади Павло Курган.
Артилеристів запорізької 55-ї бригади на війні прозвали невидимками. І ось чому.
"Ну, я кажу так, в загальному. Тому що ми робимо багато, а нас ніхто не може дістати", - пояснює командир третьої гаубичної артилерійської батареї 55 артбригади Олександр Мосійчук.
Удома, у колі рідних, бійці пробудуть два тижні. Потім - знову на війну.
Але зараз про це ніхто не хоче думати. Поки що будуть насолоджуватися мирним життя.
"Дуже хочеться, щоб скоріше закінчилася ця війна. І скоріше всі воїни повернулися живими, здоровими, цілими, неушкодженими в свої сім'ї. І щоб повернулися до свого минулого життя. Мирного", - каже дружина військовослужбовця Вікторія Курган.
Сергій Бордюжа, Ігор Воробій, телеканал "Інтер", Запоріжжя.