Популяризує танці та веде гурток: історія переселенки з Черкащини [ Редагувати ]
Житло, робота, навчання - основні потреби переселенців. Але є ще і хобі, і самореалізація. Переселенка з Часового Яру Валерія Руденко вже понад рік мешкає у селі Сагунівка на Черкащині. Дівчина з дитинства захоплюється танцями, займалась у різних гуртках у рідному місті на Донеччині. А після переїзду вирішила втілити мрію і почати навчати танцювальної майстерності місцеву малечу. Танцювальні заняття бачила наша знімальна група.
Така фотографія з минулого життя, це мій день народження.
У її телефоні лише кілька фотографій із пам'ятних сімейних святкувань і життя у Часовому Яру. Рідне місто на Донеччині Валерія та її родина наважились покинути лише взимку минулого року.
Валерія Руденко, керівниця танцювального гуртка:
Ми там знаходились до останнього, але коли вже прилетіло метрів сто від нас, то вже все, не було вибору. Ти вже з сумочкою, що було в сумочці, те й взяв.
Оселитись вирішили у мальовничому невеликому селі Сагунівка на Черкащині. До нового місця дівчина звикла не одразу.
Валерія Руденко, керівниця танцювального гуртка:
Мені все подобається тут, коли приїхала, то було важко, я нікого не знаю, дуже важко. Зараз мене вже знає все село, я всіх знаю, простіше стало.
Саме танці, якими Валерія захоплювалась з дитинства, допомогли знайти їй і друзів, і роботу. В будинку культури саме шукали викладача для гуртка, бо в селі з такими творчими кадрами завжди дефіцит.
Ірина Бодяненко, сільська голова Сагунівської сільської ради:
І діти дуже хочуть, і дорослі може б ходили, але не було спеціаліста, приїдуть з міста, але з міста далеко їздить, а наші села не викохали нам такого спеціаліста, і ми з задоволенням запропонували роботу. І я вдячна долі, що ми зустрілись.
Це наш танцювальний зал. Тут танцюємо, займаємось.
Просторий великий зал, хоча й потребує ремонту та не має необхідних дзеркал для занять танцями, все одно став місцем творчого розвитку дітей села. Новій викладачці радіють і батьки школярів. На гурток танців і син, і донька, каже Леся Дяченко, тепер поспішають, немов на свято.
Леся Дяченко, мати двох дітей:
То керівник не затримувався, то дітям не подобалось, а тут з'явилась Валерія і дуже щиро ми їй вдячні, наскільки вона з дітьми на одній хвилі, ми щиро вдячні, що вона в нас є.
Діти займаються у двох групах - молодші та старші. Тричі на тиждень вони сходяться сюди вивчати ази сучасного танцю. Про захоплення новою вчителькою говорять усі.
Єва Дяченко, відвідувачка гуртка:
Вона все вміє робити, вона ні на кого не кричить, вона дуже красиво танцює.
Злата Мокранська, відвідувачка гуртка:
Дуже вона нам подобається, вона з нами на одній хвилі, ми з нею і ТікТоки знімаємо, дуже любимо.
Старша група, ручки не натягуємо, вперед та в сторону.
Кілька настанов - і діти беруться демонструвати, чого вже навчились. Улюблений стиль танцю учнів цього гуртка - це хіп-хоп.
Валерія танцює разом з учнями, корегує їх рухи та обов'язково акцентує на досягненнях кожної дитини. Під час уроків діти повторюють вивчені танці й опановують нові елементи. Завзяття й енергетика юної викладачки передається і дітлахам. Їх очі сповнені радості та впевненості. І це - найкраща винагорода, каже Валерія.
Валерія Руденко, керівниця танцювального гуртка:
Взагалі дуже багато дає натхнення і мотивації робити далі, коли бачу, що вони стараються і щось хочуть досягти в танцях, це цінно для мене, з тренування іду в стані натхнення і мотивації щось ще робити.
Вихованці гуртка вже брали участь в танцювальних змаганнях у Черкасах. І навіть здобули кілька призових місць. Гуртківці тішаться власними перемогами та мріють про ту, яку чекають всі українці.
