На Львівщину прибувають жителі прифронтових регіонів [ Редагувати ]
Через постійні обстріли та загрозу можливого наступу на Сумщину у Львівську область виїжджають жителі прифронтових регіонів. Люди не чекають офіційної евакуації, а самостійно їдуть до західних областей.
Чи готова Львівщина їх зустріти й чи вистачить усім прихистків - з'ясовувала Христина Гашенко.
На перон львівського вокзалу прибуває потяг із Сум.
Цей потяг волонтери не зустрічають. Тут немає спеціальних евакуаційних вагонів. Більшість пасажирів самостійно виїхали зі своїх міст. Це жінки з дітьми та люди похилого віку. Усі з чималими валізами. У Польщу до дітей, які раніше евакуювалися, виїжджає Ольга Іванівна.
Ольга Іванівна, жителька Сум:
Не спокійно, люди на нервах, тим паче, що зараз ходять чутки дуже не приємні, хочуть Харків брати, Суми брати... Тяжко.
Кількість людей, які самостійно виїжджають з прифронтових міст, щодня зростає, кажуть львівські волонтери.
Іоліта Адамська, начальник центрального міжрегіонального управління Національного Агентства України з питань державної служби, волонтер:
До прикладу із міста Сум сьогодні потягом прибуло 384 пасажири. Це не є масова евакуація, це самостійне рішення людей евакуюватися у більш безпечні місця.
Виїжджає чимало українців з інших прифронтових регіонів. Вікторія з трьома дітьми - із села Червоний Лиман Покровського району, що за 30 кілометрів від лінії фронту. Жінка розповідає, останній час кількість обстріл зросла в рази. Залишатися вдома стало вкрай небезпечно.
Вікторія, жителька Донецької області:
Кожного дня, кожного вечора, 12 година ночі й почали, тобто по 3-4 прильоти - це стабільно. Вікна відкриваються, двері відкриваються, дахи зривають, і це все коли поруч тебе, це все дуже важко.
На фронті старші сини Вікорії та чоловік. Втім, залишатися в Україні жінка не хоче. Прямує до знайомих у Францію.
Вікторія, жителька Донецької області:
Я сиділа до останнього, чекала-чекала, тим більше мої хлопці всі: і діти, і чоловік там - перспективи нема. Чекати, чого чекати, з моря погоди…
Неспокійно і на Херсонському напрямку. Олена з валізами у розпачі на Львівському вокзалі. Жінка з Польщі їздила по батьків у Чорнобаївку. Але покидати свою домівку її рідні не захотіли.
Олена Вахрушева, жителька Херсонської області:
Це дуже боляче, за них переживаєш. Хотілося, щоб вони теж виїхали, не хочуть. Тому їздила, вмовляла, вмовляла - ні. Мама дзвонить, що якраз проводжала мене вчора, тут тривога була і каже, коли йшла додому вибух був. Страшно.
Більшість українців, які прибувають потягами у Львів з прифронтових областей - відразу автобусами їдуть у Польщу. А далі - по Європі. Щоб виїхати, до прикладу, ось цим мікроавтобусом у Німеччину, пасажири записуються в чергу за кілька тижнів.
Тарас, водій мікроавтобуса:
Із заходу 2-3 людей. Переважно їде схід. Переважно старша категорія, дорослі. Їдуть жінки з дітьми, з чоловіків практично немає, хіба що хтось там звільнився, іде у відпустку там до рідних. Туди й назад, або хтось має групу.
Їдуть з прифронтових регіонів і спеціальними евакуаційними потягами.
Пасажирів із Запорізького напрямку зустрічають волонтери. Розповідають, де можна отримати одноразову допомогу та пропонують тимчасове житло.
В обласній адміністрації кажуть, готові до масової евакуації - заздалегідь підготували місця у прихистках.
Галина Бордун, голова координаційного центру підтримки цивільного населення при Львівській обласній військовій адміністрації:
У нас є локації, де люди можуть проживати, і ми можемо дуже швидко реагувати, тому що маємо досвід, і Львівщина в найгарячіший період прийняла на проживання близько пів мільйона людей. І якщо говорити про те, скільки ми можемо зараз прийняти, я можу сказати точно одну річ: ми не залишимо ні однієї люди на вулиці, і ті люди, які приїдуть на Львівщину, вони точно отримають підтримку.
Зараз в регіоні відкрито 150 прихистків. Більшість це гуртожитки та орендовані приміщення громадських організацій.
