Візит путіна до Китаю: про що домовилися [ Редагувати ]
Гуляли в парку, пили чай і багато говорили. путін приїздив у Китай. КНР та рф підписали кілька угод, а сам кремлівський диктатор вихваляв співпрацю між країнами й образився, що не покликали на мирний саміт у Швейцарії. Мир, до речі, був однією з головних тем переговорів у Пекіні. Тож, які підсумки зустрічі? Чому Сі Цзіньпін не поспішає посилювати дружбу з москвою? Про історію китайсько-російських відносин розкаже наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Це було романтично: традиційна китайська чайна церемонія на свіжому повітрі. Час прощання. Розставалися путін і Сі - з обіймами. Це вже 43-тя зустріч авторитарних лідерів за час їхнього правління.
Рана Міттер, професор політичних наук, історик з питань Китаю:
Мати за союзницю таку велику країну, як росія, яка може постачати викопне паливо задешево, та ще й може забезпечувати голоси у Радбезі ООН. При цьому росія підтверджує історію, що у серці глобального безладу стоїть Вашингтон, а не Пекін чи москва. Для цього росія корисна Сі Цзіньпіну.
Але не настільки, щоби супроводжувати путіна в другий день візиту. Сі Цзіньпіна змінив віцепрезидент КНР. Разом з російським диктатором він поїхав у Харбін. Тут путін тиснув роботизовану руку в Технологічному інституті та поклав квіти до пам'ятника радянським солдатам, які воювали на боці Китаю проти Японії. Харбін розташований за кілька сотень кілометрів від кордону з рф. Заснували місто росіяни, які прокладали Китайську східну залізницю. На прикладі цього регіону можна простежити складну історію КНР та росії. І невирішені диспути.
Бо це - територія історичного регіону Маньчжурії. Її північно-східна частина зараз належить росії і називається Приамур'я. Для Пекіна це досі споконвічно китайська земля, цьому навіть школярів навчають.
Даян Франсіз, експертка з геополітики:
На самому східному кінці росії розташована Маньчжурія. Яку російський цар вкрав в Китаю всього-на-всього 200 років тому. Китай хоче повернути Маньчжурію, і він цього доб'ється. Щойно Пекін побачить слабкість росії, одразу почне діяти. І не обов'язково вводитиме військо, але рухатиметься в політичній площині, щоби забрати контроль та вплив на територію.
Та поки що Китай і росія відклали вбік розбіжності. І обіцяють надалі посилювати двосторонню співпрацю. Хоча додому російський диктатор повертається без значних успіхів. Попри всі намагання путіна постачати Китаю ще більше газу, Сі так і не дав зелене світло та гроші на будівництво газопроводу "Сила Сибіру-2". А паливо кремлю просто нікуди подіти. Не вдалося отримати й жодних знижок на китайські товари, хоча і нафта, і газ йде з росії задешево.
Попри гучні заяви про партнерство "без обмежень", Пекін все ще обережний у подальшому зближенні з москвою. Бо, приміром, путіну нічого втрачати. Він практично ізольований від міжнародної арени. Натомість Сі Цзіньпін - досі рівноправний партнер Заходу і дуже не хоче втрачати найбільший ринок експорту. З приводу війни росії в Україні - теж не все гладко. Попри тиск москви, Пекін досі не готовий допомагати зброєю. Принаймні відкрито і публічно.
Едвард Лукас, історик, експерт з безпекових питань росії та Китаю:
Це б кинуло європейців в обійми Сполучених Штатів. Тож він не дасть путіну все, чого той хоче. Крім того, він стурбований ядерними погрозами путіна, сам Китай ніколи не говорить про свій ядерний арсенал і має сувору доктрину, що використає цю зброю тільки у відповідь на ядерну атаку.
Рана Міттер, професор політичних наук, історик з питань Китаю:
Одна річ, яка становить червону лінію для Сі Цзіньпіна, яку не можна перетинати - це використання ядерної зброї. Очевидно, він про це сказав путіну. І це може бути єдиною причиною, чому росія стримується і не застосовує зараз тактичну ядерну зброю на полі бою.
Для росії КНР - найголовніший союзник у світі. Загалом, їх небагато. І хоча формально Пекін не підтримує війну проти України, він фінансує її опосередковано - купуючи російські нафту і газ. Крім того, КНР експортує мікроелектроніку, машинне обладнання і технології. Їх рф використовує для виготовлення ракет, танків та авіації. Втім, партнерство Китаю з росією - ситуативне. І щойно стане невигідним - Пекін може дозволити собі зменшити його обсяги або ж взагалі розірвати.
