У Львові діти організували продаж старих іграшок: кошти віддадуть на потреби ЗСУ [ Редагувати ]
Як долучитися до наближення перемоги, якщо ти школяр молодших класів!? І що робити, коли так хочеться допомогти воякам, що не знаходиш собі місця!? Волонтерити! Вирішили четверо друзів зі Львова. Діти організували продаж старих іграшок просто на вулиці під своїм будинком, а виручені гроші віддають на потреби армії. У вуличній крамниці побувала Вікторія Балицька.
Їм від семи до дев'яти, а так хочеться бути корисним і пришвидшити перемогу. Закінчилися онлайн-уроки, і школярі квапляться волонтерити. У пакетах та ящику несуть іграшки ближче до дороги, де ходять люди. На стежині облаштовують прилавок та викладають свій крам.
Окремо на паркані вішають картину невідомого художника, який подарував школярам свій витвір. Через дорогу біля магазину ставлять вказівник - щоб і діти, і дорослі знали де можна допомогти армії.
До маленьких волонтерів відразу підходять люди. За 20 гривень свинка Пепа вирушає до нової власниці. А ось цій бабусі не потрібні іграшки, однак зворушена жінка не змогла пройти повз, і придбала крихітного песика.
Четверо друзів: Микита, Олександр, Остап та Юрко вирішили продавати старі іграшки, а гроші віддавати на потреби наших воїнів.
Олександр Сай-Максимович, волонтер:
Багато які принесли ми. І багато які ще принесли нам люди продавати на ЗСУ. Мої іграшки тутво, ці дві машинки. Оцей пупир і ті пазли, що вже купили.
Лише за один день хлопчаки зібрали дві тисячі гривень.
Юрій Милявский, волонтер:
На ЗСУ йдуть гроші, щоб вони мали нову зброю і щоб воювали з орками. Щоб війна закінчилась і ми жили мирно.
А ще для дітей важливо те, що їхні, непотрібні вже, іграшки отримають нове життя.
Микита Умріхін, волонтер:
Мені дуже подобається, що ті старі іграшки, які хтось би вже давним-давно спалив або викинув, що ми їі даємо другий шанс і хтось знову грається з ним.
Товар юних волонтерів розлітається як гарячі пиріжки. Ми теж долучилися до зворушливої ініціативи і придбали картину невідомого, самокритичного художника.