Маленька Діана повернулася з лікування у США (відео) [ Редагувати ]

Історія зі щасливим фіналом. З Бостона до Мелітополя повернулася трирічна Даша, за життя якої боролися американські лікарі. Дівчинка, у якої було 70 відсотків опіків тіла, вижила. І не лише завдяки професіоналізму закордонних медиків. А й завдяки небайдужим українцям. 

Торік у липні історія маленької Даші зворушила чи не всю країну. Батько пригадує, як літнього вечора дівча зі старшою сестричкою гралося на подвір'ї.

"Тут они себе домик делали. Тут игрались. Посудка там у них. А вот она подожгла спичку" .

Та за мить Даша забігла в будинок, палаючи, наче факел. Дівчинка випадково підпалила на собі одяг, бавлячись сірниками.

"Где она эти спички нашла, для меня это вообще до сих пор загадка. И если б она там стояла бы, она бы сгорела заживо",-рассказівает Любов Зюзіна, бабуся дівчинки.

Тиждень, який Даша провела в опіковому відділенні Запоріжжя, не давав шансів на життя. Врятувати дитину взялися бостонські медики. Безоплатно. Проте лише транспортування на спецлітаку до США коштувало сімдесят тисяч доларів. Необхідні гроші небайдужі українці назбирали за кілька днів.

"Я благодарю конечно все, что помогли все. От чистого сердца. Откликнулись на такую беду нашу всем миром",- говорить Олена Яковлева, мати дівчинки.

За півроку лікування в Бостоні, Олена виплакала чимало сліз. Адже дитина перенесла зо два десятки операцій із пересадження шкіри. Заново вчилася там ходити та - усміхатись. Сьогодні ж на маминому обличчі інші сльози - радості.

"Абсолютно ничего не сделали бы здесь, в Украине. Ничего, ни кожи. А как бы они это сделали? Эту кожу вырастили. Как бы? Они бы здесь не спасли. У нас даже донорской кожи не было. Не было где взять",- жалуется Олена Яковлева, мати дівчинки.

Уже кілька днів, як уся родина нарешті вдома. Поруч тато і старша сестричка.

"Уже никто не шкодничает.- Да!- Послушные девочки стали.- Да, да, да, да, да, да, да".

Попереду в маленької Даші іще чимало операцій. У міру того, як підростатиме дівчинка, американські лікарі їй знову пересаджуватимуть шкіру. Та зараз Даша знову звикає до своєї домівки, у якій не була півроку. І не злазить з рук батьків. А ось про сірники та пережитий шок у родині намагаються більше не згадувати.