Секрети молодості: чи можна зупинити старіння [ Редагувати ]

Чому ми старіємо? І чи можна це зупинити? Секрети, які непокоїли людство в усі часи - спробували розгадати біохіміки з Прикарпаття. Багато років - група місцевих науковців вивчала процес старіння. І нарешті отримала результати. Тож чи можна бути вічно молодим? - розкаже Жанна Дутчак. 

Біохімік Володимир Лущак розповідає: проблемою старіння цікавиться скільки себе пам'ятає. Та по-справжньому за дослідження взявся лише десять років тому - разом з колегами із Прикарпатського університету. Головне, що цікавило групу - коли й чому в організмі настає момент, після якого вмикається зворотній відлік.

Володимир Лущак, доктор біологічних наук:

Процеси старіння дуже подібні у дрозофіли, у миші, у мавпи, і людини. Ми взяли для цього три групи мишей молодих, які відповідають віку людини 15 років, старих - понад шістдесят, і середнього віку - біля сорока років.

Одну групу гризунів науковці годували досхочу, іншу тримали на суворій дієті, давали їжу через день. П'ять років досліджень - нарешті дали результати. Науковці довели: організм старіє через нагромадження в ньому шкідливих речовин - так званих вільних радикалів.

Володимир Лущак, доктор біологічних наук:

Вже в середньому віці частина значна глюкози переключається на використання систем, які захищають від вільних цих радикалів. Одна із гіпотез полягає в тому, що саме переключення використання глюкози з енергетичного забезпечення на захисті системи може адаптувати організм до старіння.

Таке "переключення" відбувається в сорокарічному віці - припускають науковці. Як наслідок - мозок починає отримувати дедалі менше енергії, а в організмі відбуватися незворотні процеси. Тож зупинити старіння неможливо, стверджують біохіміки, а ось уповільнити можна. Марія Байляк, яка відповідала за експериментальну частину, розповідає: у мишей, які періодично голодували, загальні показники були кращі, ніж у тих - хто їв удосталь.

Марія Байляк, доцент кафедри біохімії та біотехнології ПНУ імені Василя Стефаника:

Голодування працює як маленький стрес для клітин. Мобілізація захисних ресурсів - це означає, що вони будуть стійкіші до дії інших несприятливих чинників. Можуть стати стійкішими і до такого супер стресу який називається старіння.

Втім, позитив від голодування був лише у зрілих мишей. Натомість молодим періодичне недоїдання тільки шкодило.

Марія Байляк, доцент кафедри біохімії та біотехнології ПНУ імені Василя Стефаника:

Цій групі мишей ми виявили, що періодичне голодування є не бажаним. Тобто в організмі розвивалися процеси запалення вже в молодому віці. Те що характерно для старого.

Науковці планують продовжувати дослідження. Сподіваються, отримані результати допоможуть у ранній діагностиці так званих "хвороб похилого віку" - Альцгеймера та Паркінсона.