На Донбасі поранило двох українських військових [ Редагувати ]

Двох українських військових поранено на передовій. За минулу добу ворог 12 разів порушив режим тиші. Вдень біля хутора Вільного та Кримського окупанти вели вогонь з мінометів, гранатометів та великокаліберних кулеметів. А поблизу селища Березового атакували з протитанкових ракетних комплексів. Надвечір біля Старогнатівки противник бив зі станкових протитанкових гранатометів. Військові відкривали вогонь у відповідь зі штатного озброєння. З передової - репортаж Руслана Смєщука.

Світлодарська дуга - ланка оборони навпроти окупованого Дебальцевого. Тут слід бути вкрай обережним, бо територія прострілюється. Після тривалої паузи бойовики застосували важкі гармати. Українські військові - не постраждали. Снаряди лише зорали вирвами донецький степ.

Степан, військовослужбовець ЗСУ:

Обстріляв нас ворог зі 122 міліметрової ствольної артилерії. Зробив десять пострілів... не попав. Як вони давно стволку застосовували? Десь тиждень, так крайній раз вони тиждень назад застосовували стволку.

Під час таких атак супротивник може використати коригувальні дрони. Тож постійно пильнують за небом. Бо у повітрі спершу з'являється безпілотник, а потім падають ворожі снаряди.

Ігор, військовослужбовець ЗСУ:

Да використовують, наші хлопці намагаються наблюдати, щоб відразу відгоняти ворожі безпілотники.

Тут досить активна ділянка фронту розповідають бійці.

Олексій, військовослужбовець ЗСУ:

Чутно з їхньої сторони одиночні подриви - мабуть інженерні роботи, відновлюють позиції після ефективних дій бригади. Працюють снайпери.

Олексій - незвичайний армієць. Щоб потрапити на фронт він доклав неабияких зусиль, усе через травму. У військкоматі не хотіли брати. Але реабілітація та наполегливість - зробили своє.

Олексій, військовослужбовець ЗСУ:

Я мав травму - в мене була нога зламана,зі зміщенням. Хірурги казали що я до кінця життя буду хромати. Ну що, зажило як на собаці. Почав ходити. Ну і прийшов у воєнкомат, мене відправили - бо знали що в мене проблеми, бо я звертався два рази в воєнкомат. І я ще раз прийшов, і ще раз. І вже потім за місяці два - ще раз. І тоді до мене прийшли додому кажуть йдеш? Я - йду!

Пліч-о-пліч біля Олексія стоїть Андрій. Він вирушив на фронт одразу з Майдану. Був у Нацгвардії, потім у батальйоні "Азов". Після поранення став інструктором. Але служити в тилу довго не зміг.

Андрій, військовослужбовець ЗСУ:

Потім пішов в навчально-розвідувальний 49 батальйон. Але там скучно було - тільки інструктором. шукав першу бригаду, бо не хотілось там сидіти на ППД - хотілось вернутися до активних дій. Ну, у військоматі кажуть - за 2 тижні 24 бригада збирається. Я кажу все - плюс. Погнав.

Відтоді Андрій воює разом зі своїми побратимами. Для бойовиків цей напрямок один із найгарячіших. Бо останнім часом саме тут вони зазнали найбільших утрат.