Вчителі на Прикарпатті власним коштом відремонтували державну школу [ Редагувати ]

Що робити, коли школа аварійна, а грошей на ремонт не дають? У такій ситуації опинилися педагоги ліцею на Прикарпатті. Вони довго і безрезультатно просили допомоги від держави. Та коли побачили - що її не буде, взялися самотужки рятувати будівлю.

Звідки взяли гроші? І як пояснюють відсутність фінансування чиновники?

"Це наша спортивна зала", - директор Верховинського ліцею №1 Оксана Волинюк показує результати роботи. Остання "обновка" - стінка для скелелазіння - єдина в районі й найвища в області. Її, як і решту, працівники школи придбали власним коштом.

Оксана Волинюк, директор Верховинського ліцею №1:

Поміняли енергозберігаючі вікна, зашалювали ті вікна які були нам не потрібні. Зробили опалення.

Андрію Волинюку, вчителю фізкультури, довелося перекфаліфікуватися у муляра-штукатура.

Андрій Волинюк, учитель фізичної культури Верховинського ліцею №1:

Робили самі, білили, малювали, шпаклювали.

Лагодити самотужки школу педагоги взялися 7 років тому. Будівлі вже понад 60 років, капітальний ремонт тут жодного разу не робили. Держава грошей не виділяла. Спонсорів теж не було, адже більшість учнів із малозабезпечених сімей.

Оксана Волинюк, директор Верховинського ліцею №1:

Активісти запропонували нам з кожної зарплати вчительської здати мінімальні кошти і створити такий благодійний фонд.

Деякі вчителі одразу відмовлялися здавати гроші. Та коли побачили перші результати - щомісяця почали відраховували із зарплати по 50 гривень, а два роки тому збільшили внесок до 100.

Ірина Василєва, заступник директора Верховинського ліцею №1:

Одна група взялася оформлювати коридори школи, друга група їдальню, третя взяла актовий зал.

Марія Доняк, учителька молодших класів, показує шкільну їдальню. Каже: вони не просто побілили стіни, а й зробили декор.

Фрукти, які падають з тарілки, є і зі звичайного пінопласту намальованого і зафарбованого.

У закладі навчаються діти, яким добиратися додому по кілька кілометрів. Тож цілий тиждень вони (а це понад 100 учнів) живуть в окремому корпусі. Будівля стара: дерев'яні вікна прогнили. Працівники ліцею на зібрані кошти поміняли їх на пластикові. Грошей вистачило лише на половину, решту - забили дошками. За 7 років педагоги зібрали близько півмільйона гривень. І це при тому, що середня зарплата тут - не більше ніж 7000 гривень. Натомість із районного бюджету не отримали ні копійки.

Іван Шкіндюк, голова Верховинської районної ради:

На поточний було виділено 420 тисяч, і у зв'язку, що не вистачало на заробітну плату - всі гроші було переплановані на заробітну плату.

Учителі кажуть: у них є мрія - новий комп'ютерний клас. Та на техніку потрібно щонайменше 200 тисяч гривень. Такі гроші педагогам доведеться збирати мінімум два роки.