Російські пропагандисти готують свою аудиторію до можливої поразки [ Редагувати ]

Заборона пропагандистських російських ЗМІ - це доволі ефективна зброя в інформаційній війні. Адже сама ця війна стала можливою через потоки нісенітниці з екранів телевізорів. І на росії цей потік не припиняється. 

Щоправда, наративи уже кардинально інші, порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Авжеж, лютнева бравада змінилася істерикою та ниттям. Пропагандисти вже прямо готують свою аудиторію до можливої поразки. Як саме? Знає Карина Вакарєва.

Наприкінці листопада Європарламент підтримав резолюцію про визнання ерефії країною-спонсором тероризму. Документ засвідчив - росія здійснює атаки на цивільну інфраструктуру України. А на окупованих територіях - катує та вбиває мирних жителів. Резолюцію підтримали майже 500 європарламентаріїв. 58 - виступили проти. Алебільше за всіх проти були - кремлівські пропагандисти. Люди, такі далекі від Європарламенту, але такі залежні від його рішень. Це вони роками з екранів телевізора виховували покоління вбивць та мародерів, що прийшли в Україну чинити геноцид.

Задовго до початку так званої спецоперації у кабінетах Останкіно вірили - росія з легкістю переможе Україну. Та вже за кілька місяців повномасштабної війни браваду про "Київ за три дні" змінили кислі обличчя.

- Ну, а як тут не сумувати? З таким-то списком невдач на фронті.

- Давайте подивимось на цілі президента путіна на початку так званої спецоперації. Послабити позиції НАТО – не вдалося. Запобігти вступу до НАТО сусідських країн – не вдалося. Захопити Київ - провал. Спроба захопити Харківську область – не змогли. Взяття Херсона - єдиного обласного центру, який російським військам вдалося взяти під контроль на деякий час, де рекламні щити запевняли – "росія тут назавжди" - провалилось. Росії час забиратися з України, чи не так!?

Схоже, що таки час. Бо ж кремлівським пропагандистам уже спустили нову методичку. І ті взялися готувати росіян до програшу на фронті.

- Ничего особо в странах НАТО не истощилось. Ещё они не передали ни одного основного боевого танка западного производства, ни одной БМП.

- То есть в обозримом будущем всё это там появится: и танки западные, и самолёты, и к этому надо быть готовым.

А у Володимира Соловйова - прозріння. Він раптом з'ясував, що велич росії виявилась фейковою. Й краще, що можна тут вигадати - це образитись на таджиків, чому ті не допомагають відвойовувати Херсон!?

- А ряд стран, которые, казалось бы, с нами в объятиях и в ОДКБ, - воздерживаются. Воздерживаются. Так кто же наш настоящий союзник!?

Вочевидь, ніхто не хоче співпрацювати з агресором, поки той веде масштабну кровопролитну війну.

- Я хочу услышать только одно - мы трагически ошиблись. Мы трагически переживаем ошибку, надо быстро менять всё то, что сделали плохого.

І благати про перемовини. 

- Сейчас же очевидно, что россия не может дойти до польско-украинской границы, россия не может взять Киев, не может взять Харьков.

Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці:

путінська росія намагається нав'язати перемовини, або під будь-яким іншим соусом якось нав'язати припинення тимчасове вогню саме для того, щоб відновитися, підготувати нові підрозділи і з новою силою атакувати Україну. Це дуже добре розуміє і наша військово-політична верхівка, тому такої можливості сьогодні для путінської росії ми не даємо. 

На цьому тлі у пропагандиста Попова у прямому ефірі взагалі істерика почалася. Він усвідомив, що їх "могутня"країна повністю залежна від західних технологій.

- Давайте всё национализируем, давайте! А на чём мы будем ездить? Чем мы будем звонить? Да, у нас всё западное!

Тож ура-патріот Шейгін згадав про чесність та справедливість.

- Давай будем вот честными и справедливыми к себе - мы, во-первых, долго шутили про украинскую армию. И как-то теперь многим не до шуток. Мы долго шутили про американское оружие - скажу тебе, ну как-бы после достаточно близкого знакомства с Хаймарсами и со 155ми снарядами, - ну как бы не очень смешно.

Через фіаско армії рф в Україні - у лавах прихильників війни стався очевидний розкол. Цього разу погризлися терорист Гіркін та пропагандист Соловйов. 

- Антипатриотический блогер, который объясняет верховному командованию, как как надо воевать. А чё сам-то не показал? Сам-то чё обос*ался?

Через ці внутрішні чвари вже й самі росіяни заплутались.

- Вот что есть победа? Для вас, например. - Ну, я не знаю, если честно. Это не наши проблемы. - А нужно ли это всё? - Честно, понятия не имею.

Зрозуміло лише одне, називати винним вождя - зась. Тому всі ті, хто опинився з путіним в одному човні, що дуже швидко набирає воду - кидають зусилля не на латання пробоїн, а щоб першим викинути за борт свого сусіда.