У Черкасах випікають старовинний хліб за рецептами, якими користувалися предки понад 500 років тому [ Редагувати ]

У Черкасах випікають старовинний хліб за рецептами, якими користувалися наші предки понад 500 років тому. Для цього, як і 5 віків тому, потрібні натуральні інгредієнти та справжня піч. Процес бачили наші журналісти. 

Лише вода з криниці, трохи меду і сіль - з цього починається пекарська магія. Усе змішують в старовинних ночвах на тлі дров'яної печі. Саме так робили наші предки, каже пекар Артур Жуковський.

Артур Жуковський, пекар:

Фішка в тому, що ми продовжуємо традицію, це такий як музейний варіант, ми займаємось реконструкцією хліба, але такого рецепту, який був на цій території десь 500 років тому, повернулись до коріння і по старовинному рецепту випікаємо.

У рецепті немає цукру та дріжджів, але додають закваску з хмелю, що було характерно саме для хліба з Холодного Яру, де і розташована ця пекарня. Процес підготовки тіста тривалий - до випікання воно має визріти близько 12 годин.

Артур розповідає, що рецепт автентичного хліба випитував у старшого покоління і довго експериментував, щоб усе вдалося.

Артур Жуковський, пекар:

Справжній продукт – той, шо виростив або зробив сам, тому я і випік сам, спочатку почав для себе, бо піклувався про здоровʼя, знайомим друзям, хтось хотів купити і ми доросли.

Після тривалого випікання Артур витягаж з печі рум'яні буханці. 

Особливий секрет традиційного хліба у борошні - воно не просто цільнозернове, але й перемелене давнім способом на жорновому млині. Особливе і місце вирощування зерна - тут же, у Холодному Яру. 

Станіслав Бондаренко, фермер:

Суть в тому, що ці поля, які я вам показую, вони невеличкі галявинки в лісі, ці поля. Вони останній раз оброблялися у 1989 році і з тих пір, 30 років, на них не велося традиційне землеробство, тому що незручно, тут гори.

Процес виготовлення автентичного хліба цікавий і для туристів. Під час фестивалів Артур проводить майстер-класи, розповідає про давні традиції. І у час війни, коли на екскурсії приїздить чимало дітей-переселенців, такі знання і емоції вкрай потрібні.

Юрій Романча, партнер пекаря:

Ви знаєте, коли діти приїжджають і дивляться як печуть хліб, пробують робити якісь коржики, я бачу як у дітей після того світяться очі, проходить форматування і десь хоч на якийсь період вони забувають оцю біду.