Річниця визволення села Руська Лозова на Харківщині: болючі спогади селян [ Редагувати ]

Рік - з дня визволення від окупантів сьогодні святкують мешканці Руської Лозової на Харківщині. Село звільнили 29 квітня 2022. Втім, і після звільнення багато хто не зміг повернутися сюди одразу. Бо село нещадно обстрілювали. І лише коли ворога відкинули за межі кордону з Харківською областю, у вересні, тут стало тихо.

Людям живеться наразі нелегко - вже понад рік немає світла. Практично кожен будинок пошкоджено обстрілами. Купа снарядів та осколків під ногами. Тож першу річницю визволення вирішили відзначити толокою. Щоб прибрати залишки бруду й заліза, які лишили по собі рашисти, які стояли в селі. 

Руська Лозова, що за 10 кілометрів від Харкова, була окупована практично з перших днів повномасштабного вторгнення. Росіяни стояли прямо в селі й звідси намагалися йти далі на Харків. Рівно рік тому, 29-го квітня, їх звідси вигнали. Загарбники відійшли, і здалеку почали нищити село.

Світлана Шекера, кореспондентка:

До вересня минулого року Руську Лозову нещадно обстрілювали. Тож половина будинків тут пошкоджені, або, як ось цей, повністю зруйновані.

Пані Ольга приїхала провідати свій будинок. Після прямого влучання і пожежі від нього - лишилися тільки стіни.

Ольга Діріженко, жителька села Руська Лозова:

Тут була спальня, 1 кімнатка, і там велика зала. Тут вікно було і гараж. 3 швейні машинки згоріли. Навіть батареї поплавились.

А от пані Надія досі ночує по сусідах, бо в неї в хаті - вогко й темно. Вікна вибиті. Пробитий снарядами дах - тече.

У сусідньому дворі - ще лежить частина "Урагану".

Прибратися в селі - всім разом - і таким чином відсвяткувати день визволення вирішили мешканці села. Зранку вийшли на толоку. Прибирають сухе гілля. Засипають вирви від прильотів.

Володимир Чайка, житель села Руська Лозова:

Очищаємо від барахла всякого, що натворили ці окупанти. Варвари. Слів нема. Очищаємо всю брудноту, все що нашкодили вони, все щоб наше село було прекрасне, було чисте, щоб ми жили щасливо. 

Разом зі сміттям збирають і військове залізяччя.

Роботи багато - та люди налаштовані оптимістично.

Володимир Чайка, житель села Руська Лозова:

Настрій на перемогу.  Ми їх прогонимо усіх. І тоді будемо жити щасливо і радісно. Будемо зустрічати праздник, уже тоді вже будем празднувати. 

Тетяна Кучер, жителька села Руська Лозова:

Сподіваємося, що скоро ми переможемо. Так, справедливість має бути, люди, розум людський має бути у когось. Не хочу грубе слово казати. А ЗСУ, ні дня не минає, щоб я не згадувала хлопців, молюся за них, нехай їх янголи охороняють.

Руська Лозова колись було найбільшим селом на Харківщині. Тут жило 5 тисяч людей. Тепер приблизно 700. У селі нещодавно відновили подачу газу, та у більшій частині - ще й досі немає світла.

Валентина Томіліна, жителька села Руська Лозова:

Ми хочемо, щоб в селі було світло, щоб люди повернулися додому жити. Люди не повертаються, бо світла немає. А куди повертатися... От у мене, наприклад, досі не покритий дах. Ось брезент - я не можу туди вбити.

Наразі влада фіксує і ступінь пошкодження будинків. Щоб допомогти людям бодай накрити дахи та замінити вибиті вікна.

В'ячеслав Задоренко, голова Дергачівської міської військової адміністрації:

На жаль, немає в більшості населеного пункту світла. Це унеможливлює швидке відновлення, бо території дуже заміновані, території, які знаходилися під окупацією, вони дуже заміновані, на жаль. Два дні тому у нас підірвалися енергетики. Людською ціною йде відновлення критичної інфраструктури. Але все ж таки працюють енергетики, газовики, ДСНСники. Кожного дня йде робота.