російські дрони долетіли до НАТО: як відреагував Альянс [ Редагувати ]

Російська війна стукає у двері НАТО. Член Північноатлантичного альянсу Румунія не відразу, але все-таки підтвердила на своїй території уламки дронів. Чому реагують так мляво? І як мали б реагувати на інцидент у Північноатлантичному альянсі? Далі в матеріалі Ольги Жидецької.

Міністр оборони Румунії особисто оглядає ділянку, де знайшли уламки дронів. Це район села Плауру, що межує з Ізмаїлом Одеської області. Про падіння російського безпілотника на румунській території Київ повідомив Бухарест ще у понеділок.

Дмитро Кулеба - міністр закордонних справ України:

Для нас абсолютно очевидно, що сталося. У нас є фотодокази, ми готові ними поділитися. Але остаточні висновки буде робити румунська влада, яка потім не тільки має зробити висновки, а і сказати, що вона буде з ними робити.

Однак румунська влада офіційно підтвердила знахідку тільки напередодні.

Анджел Тилвар, міністр оборони Румунії:

Ми охопили дуже велику територію, зокрема територію, яка публічно обговорювалася, і я підтверджую, що в цій зоні були знайдені частини, які можуть бути від безпілотника.

Жителі села Плауру розповідають: не раз навіч бачили атаки росіян на сусідні українські населені пункти. Тож і тому, що щось могло прилетіти й на цей бік Дунаю, не здивовані. Та налякані.

Габі Попеску, житель Плауру:

Це було дуже близько від мене, порівняно з попередніми бомбардуваннями, шум був дуже гучним. Я не почуваюся тут у безпеці. Я на румунському березі й не почуваюся в безпеці.

Даніела Танасе, жителька Плауру:

Вони завжди нападали вночі. Це вже третій рейд у цьому регіоні, і завжди вночі. Ми звикли до сирен. Удень їх ігноруємо, але серце стискається, коли вони лунають уночі.

З огляду на це місцева влада вже запропонувала мешканцям виїхати у безпечне місце, їх забезпечать житлом та харчуванням. Хоча на початку, попри повідомлення української сторони та численні відеосвідчення, Бухарест кілька днів відмовлявся визнавати факт падіння безпілотника на своїй землі. Мовляв, використані рф ударні засоби не становили прямої воєнної загрози для національної території чи територіальних вод Румунії.

Клаус Йоганніс, президент Румунії:

Жоден шматок, жоден безпілотник чи будь-яка інша частина будь-якого пристрою не досягла Румунії. Ми маємо повний контроль над нашим національним простором. Ми перевірили абсолютно все.

Однак уже в середу силам оборони Румунії надійшов наказ посилити захист свого повітряного простору. А румунський президент розпорядився провести детальне розслідування походження знайдених уламків.

Клаус Йоганніс, президент Румунії:

Якщо буде підтверджено, що ці елементи належать російському безпілотнику, така ситуація буде абсолютно неприпустимою та серйозним порушенням суверенітету та територіальної цілісності Румунії та союзників по НАТО.

Про інцидент Бухарест поінформував союзників по Альянсу. Там відповіли, що уважно стежать за ситуацією. Це не перший випадок, коли російські окупанти фактично стукають у двері країн-членів блоку.

Єнс Столтенберг, генеральний секретар НАТО:

У нас немає жодної інформації про навмисний напад з боку росії, і ми очікуємо результатів поточного розслідування. У нас також були інші інциденти в Польщі та в інших місцях, тому ми посилили нашу пильність, ми уважно стежимо за тим, що відбувається поблизу наших кордонів, і ми також збільшили свою присутність у східній частині Альянсу.

У лютому вже фіксували проліт двох російських "Калібрів" у румунському небі.

У травні боєголовку від російської ракети знайшли у Польщі.

Її ж повітряний простір на початку серпня порушили білоруські військові гелікоптери. У всіх цих випадках уряди європейських країн дуже не квапилися з реакцією.

Дмитро Кулеба - міністр закордонних справ України:

Загалом, давайте відверто, є тенденція, намагання не ескалувати інтерпретацію тих чи інших подій з боку партнерів, щоб не бути втягнутими у безпосередній конфлікт. Тут висновки зробити простіше, ніж потім з ними щось зробити. Через це така надобережна реакція.

Що ж може змусити західні країни до рішучіших дій? Невже має дійти до того, що російські ракети почнуть убивати європейців? Політологи пояснюють: уже нині США, НАТО та уряди країн-сусідок України та росії повинні чітко дати кремлю зрозуміти, до чого призведуть його дії.

Володимир Фесенко, політолог:

Мають бути жорсткі попередження. З Вашингтону, з Брюсселя, з Варшави, з Бухаресту - на адресу кремля. Якщо цього не буде, то інциденти будуть повторюватися. І ризики от такої червоної лінії, коли НАТО доведеться реагувати, вони виникнуть неминуче. Тому краще це зробити зараз профілактично.

Привід третьої Світової лякає Європу і США, але насправді бояться прямого воєнного протистояння із Заходом і в москві. Щоби відохотити кремль від провокативних дій, кажуть політологи, НАТО могло б задіяти, якщо не 5-ту статтю про колективну оборону, то хоча б 4-ту про проведення консультацій.

Адже без рішучіших дій - під російськими обстрілами почуватися в безпеці не зможуть не тільки українці, а і європейці.