На Венеційському кінофестивалі тривають "Українські дні" [ Редагувати ]

"Українські дні" на ювілейному 80-му Венеційському кінофестивалі. Якщо вчора про Україну говорили під час професійних панелей та зустрічей, то сьогодні українське мистецтво говорить само за себе. В рамках рубрики "Венеційська класика" відбувся показ відреставрованої версії культового фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків", а ввечері запланована прем'єра української стрічки Анни Бурячкової "Назавжди-назавжди".

Про ці та інші роботи українців на найстарішому кінофестивалі світу розповість наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.

"Тіні забутих предків" - цей фільм 1964 року став класикою світового кіно. У Венеції його показують на честь 100-річчя з дня народження режисера Сергія Параджанова.

Критикам та любителям кіно показали відреставровану версію цієї стрічки. Це було вранці.

А вже ввечері очікується прем'єра сучасного українського фільму "Назавжди-назавжди". Це дебютна робота режисерки Анни Бурячкової.

 Анна Бурячкова, режисерка фільму "Назавжди-назавжди":

Світова прем'єра фільму на Венеційському фестивалі - це така певна, можна сказати, верифікація і визнання, тому що це один із трьох найбільших фестивалів у світі. Дійсно, якщо ми тут отримаємо нагороду, то це зробить прем'єру ще приємнішою, але й без неї це вже дуже хороший результат.

Цей фільм потрапив до спеціальної програми фестивалю "Додаткові горизонти". В ній цінують нові тренди та шукають нові імена в кінематографі. "Назавжди-назавжди" змагатиметься за нагороду з вісьмома іншими стрічками.

Зйомки фільму закінчили за два місяці до повномасштабного вторгнення. Події в ньому відбуваються у Києві вкінці 90-х.

 Анна Бурячкова, режисерка фільму "Назавжди-назавжди":

Наш фільм про людей, які виросли в 90-ті, і це можливо загартувало нас настільки, що ми можемо стояти перед цією війною і перед агресором, і давати йому відсіч. Фільм не про війну, але зараз кожен наш голос, який говорить про війну, який говорить про те, як ми існуємо - він важливий.

Є на фестивалі й фільм безпосередньо про війну. Його прем'єра відбулася минулого тижня. Це стрічка "Фотофобія" спільного виробництва Словаччини, Чехії та України. В ній розповідається про 12-річного хлопця, який з родиною живе на станції Харківського метро. Кіно показують поза конкурсною програмою в розділі "Особливі події".

А спробувати пережити перший день війни пропонує інший український проєкт в розділі фестивалю під назвою "Імерсивна Венеція". Цілий острів виділили для 44 робіт у віртуальній реальності. Це новий напрямок кінематографа, який дуже підтримують на фестивалі.

Наші симуляції складаються з декількох етапів. Ми показуємо спочатку фізичну реальність, потім доповнену реальність, далі проводимо людину у віртуальну реальність.

Світлана Коршунова, продюсерка імерсивного проєкту "Перша доба":

Ми хотіли створити квартиру, яка може бути в абсолютно кожній європейській країні. І на тому наш акцент, що ту історію, яку ми зараз розповідаємо, вона могла статися будь-де.

Це вперше на Венеційському кінофестивалі - український імерсивний проєкт. Він називається "Перша доба". Для нього спеціалісти засканували реальні будинки та наслідки обстрілів, і відтворили їх у віртуальній реальності.

 Світлана Коршунова, продюсерка імерсивного проєкту віртуальної реальності "Перша доба":

Ми тут ділимось не стільки трагедією, яка сталась в нашій країні, ми ділимось силою українців, і ми хочемо поділитися тим досвідом, завдяки чому українці вистояли в цій атаці й стоять вже понад 500 днів війни, коли всі пророкували нам лише 3.

Відвідувачі самі стають головними героями цього віртуального фільму. І вкінці опиняються в розбомбленій квартирі. Автори запевняють, що жоден відвідувач не залишився байдужим, люди тут же жертвують на відновлення одного із будинків, розбомбленого окупантами.

Організатори Венеційського фестивалю запевняють у підтримці українського народу в цей важкий час. І вже вдруге в історії провели "Український день" із дискусіями та зустрічами на підтримку нашої кіноіндустрії. А ще красномовно говорить той факт, що в програмі фестивалю жодного російського фільму.

Щоправда, ложка дьогтю таки знайшлася. Режисер Роман Поланскі привіз до Венеції свій новий фільм - чорну комедію "Палац". У ній грають одразу кілька російських акторів, зокрема герой пропагандистського фільму "Т-34" Олександр Пєтров, а також Віктор Добронравов, батько якого відомий за серіалом "Свати" та підтримкою путіна.

Сам опальний режисер ще й збирається запустити своє нове кіно в російський прокат. Натомість США, Велика Британія та Франція від нього відмовилися.