Не домовились, але надія є: Ердоган не втрачає оптимізму щодо відновлення Чорноморської зернової угоди [ Редагувати ]

Президент Туреччини Реджеп Ердоган намагається схилити лідерів великої двадцятки до поступок росії. Усе, аби відновити Зернову угоду. За даними видання "Блумберг", на саміті в Нью-Делі, турецький лідер намагатиметься провести декілька зустрічей віч-на-віч з очільниками інших країн. Серед пропозицій Ердогана - підключення кількох російських банків до СВІФТ і допуск російських добрив на міжнародні ринки. 

Своє бачення продовження роботи зернового коридору представила і українська сторона. Про це повідомив наш посол у цій країні Василь Боднар. За його словами, маршрут не передбачає участі росії, оскільки немає жодних обмежень для суден, які проходять коридором по територіальних водах Румунії, Болгарії, а також Туреччини. Більше про міжнародні зусилля у подоланні зернової кризи - у наступному матеріалі.

Ірина Іванова, кореспондентка:

Не домовились, але надія є. Турецький президент, після провалу переговорів у Сочі, не втрачає оптимізму щодо відновлення Чорноморської зернової угоди. Таїп Ердоган, після повернення в Анкару, заявив, що Організація об'єднаних націй шукає спосіб виконати вимоги росії, але без зняття санкцій.

Нагадаю, москва вимагає дозволу на використання системи SWIFT та страхування морського експорту. За словами Ердогана, генсек Антоніу Гуттеріш запропонував механізм посередництва для вирішення питання зі SWIFT-ом, але без прямого підключення, як цього хоче росія. Так само триває робота над питанням страхування суден, які заходять у російські порти.

А поки що Україна та світ шукають інших способів доправити наше зерно на глобальні ринки. Так, збіжжя почали експортувати через порти у Хорватії. Повідомила міністерка економіки Юлія Свириденко на зустрічі у Бухаресті. Цей торговий шлях хоч і нішевий, але вже користується популярністю, і Україна готова його розвивати. Альтернативу пропонує і Литва.

Як повідомив в інтерв'ю виданню "Делфі" президент Ґітанас Науседа, після розбудови портових коридорів у Балтійському морі можна буде відправляти близько 10 млн тонн українського зерна щорічно з країн Балтії та Польщі. 

Лишається відкритим проблема українського імпорту у найближчі європейські держави. Усередині вересня добігає кінця заборона на ввезення пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшника на внутрішні ринки Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, яке Євросоюз на вимогу цих країн увів у травні. Тепер вони хочуть продовжити заборону.

Польща налаштована одноосібно ввести ембарго, якщо Єврокомісія цього не зробить. У відповідь Україна погрожує подати скаргу до Світової організації торгівлі на Польщу та ЄС. Але краще цього не допускати, кажуть експерти. 

Світлана Таран, експертка Центру європейської політики:

Я думаю, ці заяви - це елемент тиску України у відповідь на тиск від наших європейських сусідів. Таким чином Україна хоче простимулювати інші сторони до пошуку рішення і відмови від заборони на українське зерно. Звісно, про такий крок можна говорити, коли всі зусилля і консультації не спрацювали. Тому що він може призвести до збільшити напругу між Україною і нашими сусідами і подальшим розвитком конфлікту. І враховуючи наше стратегічне партнерство - ніхто в цьому не зацікавлений - ні країни ЄС, ні Україна, ні Єврокомісія в створенні такої напруги.

Україні навпаки - важлива співпраця з цими країнами - для збільшення транзиту нашого зерна та інших товарів через територію цих країн. Тому всім сторонам варто докласти максимальних зусиль для пошуку компромісу, наголошує Світлана Таран. Ще одним варіантом виходу з кризи в подальшому могло би стати нарощування експорту не самої сировини, а продукції з неї, наголошує ескпертка. 

Світлана Таран, експертка Центру європейської політики:

Це було би вигідно для України і очевидно, що це стратегічна мета України нарощувати обсяги переробленої харчової продукції якомога більше і швидше, особливо враховуючи обмеження на експорт. Але щоб реалізувати цю стратегічну мету, потрібен час і потрібні інвестиції і потрібні потужності додаткові, які потрібно ще створити.

Утім це питання на далеку перспективу, а зерно в Україні затримується вже. На вирішення питання з ембарго у Єврокомісії лишився тиждень. І рішення треба приймати максимально обґрунтовано і прозоро, каже Світлана Таран, а саме - на основі об'єктивних даних про ринки країн ЄС, а також про обсяги транзиту та наявні потужності для зберігання зерна.