На Миколаївщині працюють добровольці загону швидкого реагування [ Редагувати ]
10 хвилин - щоб встановити намет та закип'ятити чай, далі обхід території, пошук та допомога постраждалим.
Їх з поміж інших рятувальних служб вирізняють червоні футболки та білі каски з червоним хрестом. Добровольці загонів швидкого реагування на рівні з пожежними, правоохоронцями та медиками працюють на місцях прильотів, ДТП чи інших надзвичайних ситуацій.
Марина Михайловська - розкаже докладніше про добровольчу допомогу.
Звичайний робочий день в загоні швидкого реагування. Поки одні вже на завданні, інші чергують. Адже їхня допомога може знадобитися будь-якої хвилини.
Підрив ГЕС, евакуація на потяг, лікарі без кордонів, наша волонтерка з Ізраїлю, ліквідація наслідків обстрілів в Миколаєві.
Про роботу волонтерів свого загону Павло може розказувати годинами. За півтора року війни на Миколаївщині та Херсонщині вони надали допомогу майже двом тисячам людей.
Павло Бузнік, командир Миколаївського загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України:
Багато часу ми працювали без вихідних цілодобово. Бо Миколаїв обстрілювався вночі. Вдень у нас були перевозки поранених, а вночі реагування на обстріли. Це потребувало і психологічної стійкості.
Дівчина в шоломі:
Приліт в центр. Будемо дивитися.
Спеціалізована швидка терміново вирушає. З собою все необхідне для надання першої допомоги, намет, генератори, питна вода.
Тетяна Власенко, волонтерка Миколаївського загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України:
На прильотах - це скло, дроти. В нас завжди з собою ліхтарики. Ми завжди підсвічуємо, аби розуміти, куди ти наступаєш. Який твій буде крок, чи не буде він фатальним для тебе. Бо якщо ти теж ляжеш, тобі теж потрібна буде допомога.
10 хвилин - щоб встановити намет та закип'ятити чай, далі обхід території, пошук та допомога постраждалим.
Іляна Пацюк, речниця ГУ ДСНС України в Миколаївській області:
Під час завалів, під час прильотів важливо, щоб кожний як симбіоз працював за своїм фахом. Нам дуже допомагає загін швидкого реагування, бо вони надають першу домедичну допомогу пораненим. І так, звільняються наші рятувальники від цих функцій, і вони спокійно займаються розбором завалів.
Тетяна - одна з трьох дівчат загону. Каже: працюють на рівні з чоловіками. Згадує випадок в затопленому Херсоні.
Тетяна Власенко, волонтерка Миколаївського загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України:
Був виклик - забрати потопельницю з першої лінії біля води. Було дивно, як чоловіки сприймають, що 2 жінки приїхали на такий виклик. Для нас немає різниці.
У загоні всі рівні, пояснює Павло. Сміється, що його волонтери - універсальні бійці, вмотивовані та фізично підготовлені.
Павло Бузнік, командир Миколаївського загону швидкого реагування Товариства Червоного Хреста України:
Треба вчитися, треба тренуватися. Це постійні виїзні тренінги, внутрішні, на злагодження, на те, щоб освоювати нове спорядження, нове обладнання.
Зараз значна частина роботи миколаївських волонтерів - це перевезення маломобільних хворих, а також евакуація людей з населених пунктів, які обстрілює ворог. І в будь-яку хвилину бійці загону швидкого реагування Червоного Хреста готові посилити своїх колег в найбільш гарячих точках - на півдні та сході.
