Півтора року під постійними обстрілами: як працюють рятувальники у Гуляйполі [ Редагувати ]
Півтора року під постійними обстрілами. Так працюють рятувальники у прифронтовому Гуляйполі. Ворог б'є по місту з перших днів великої війни. Втім попри небезпеку виїхали не всі місцеві жителі. Людям надзвичайники привозять воду та хліб. Щодня доводиться виїжджати і на ліквідацію ворожих обстрілів. Рятувальники гасять пожежі, розбирають завали та ідентифікують вибухонебезпечні предмети.
Інна Гогой - про роботу тих, хто одними із перших приїжджає на допомогу людям.
Порожні вулиці, розбиті будинки, дорогами Гуляйполя курсує пожежна машина. Так рятувальники везуть місцевим жителям воду. Люди чекають на своїх помічників у підвалах та укриттях. Для багатьох містян це - єдине джерело води. У місті вже півтора року немає жодних комунікацій.
Разом із колегою розвозить воду містом рятувальник Сергій. У ДСНС 32-річний сержант вже сім років. Каже, до війни працював тут диспетчером. А тепер доводиться не тільки приймати заявки від людей чи доставляти їм гуманітарку, а й ліквідовувати наслідки обстрілів та виїжджати на ідентифікацію підозрілих предметів.
Сергій Вал, диспетчер ГУ ДСНС України в Запорізькій області:
Це буває і в прям будинках, це буває і на городі, і перед на фасаді будинку. Це бувають і вже взірвані снаряди, це бувають і те, що не взірвалось. То єсть. приїжджаєм, фіксуєм, потім визиваєм саперів.
У Гуляйполі надзвичайник живе та працює все життя. Каже, ще два роки тому у середині вересня гуляйпільці б зібралися разом, щоб відсвяткувати день міста. Втім велика війна змінила долю кожного тутешнього жителя. З перших днів повномасштабного вторгнення Сергій на власні очі бачить, як росіяни знищують його рідне місто.
Сергій Вал, диспетчер ГУ ДСНС України в Запорізькій області:
Перший дуже сильний обстріл був 5 березня в прошлому році. Вони накривали повністю все місто і вони з двох сторон заходили імєнно в Гуляйполе і летіло весь центр, все горіло, все повністю. То єсть вони заїжджали з танками, била артилерія, ну все горіло, все палало.
Щоденні ворожі обстріли прифронтове Гуляйполе мужньо витримує вже півтора року.
Віталій Хоменко, заступник начальника Пологівського районного управління ГУ ДСНС України у Запорізькій області:
Будь-яке озброєння, воно є страшним, воно несе за собою загрозу людському життю, це можуть бути як осколки від самої вибухонебезпечної бомби при взривчаткє снаряда, а також це можуть бути уламки від будівель та споруд.
Ліквідовувати наслідки ворожих ударів надзвичайники виїжджають щодня. Найчастіше доводиться гасити пожежі, що спалахують після обстрілів.
Віталій Хоменко, заступник начальника Пологівського районного управління ГУ ДСНС України у Запорізькій області:
За останній час мінімальна кількість виїздів на пожежі це становить приблизно 5-6 разів, але через день, через 2 трапляються виїзди, коли за день хлопці виїжджають більше 10 -12 разів.
Сергій Вал, диспетчер ГУ ДСНС України в Запорізькій області:
Зазвичай розбиті повністю будинки. І він повністю горить, то єсть це не просто пожежа, коли якась кімната загорілась. І потрібно погасити і швидко, дуже швидко це все робити і відразу виїхати з місця прильоту, тому що може бути повторний обстріл.
Коли у місті гучно, місцеві жителі намагаються сховатися. У своїх укриттях облаштовуть цілі житлові кімнати: із буржуйкою, місцем для приготування їжі та відпочинку.
Августина, жителька Гуляйполя:
Вночі ми тут, просто і того, що содрагається все. Ну а дньом так чуєм, що хороше гепа, коли дуже, коли не дуже.
Ольга, жителька Гуляйполя:
Страшно, і дає аж в пальці. Ну нічого, главне, главне витерпим усе, тільки хай уйде нечисть з нашої землі.
Рятувальники кажуть, майже кожного гуляйпільця, який залишається у місті, вже давно знають в обличчя і по іменах. На червону пожежну машину з водою завжди з нетерпінням чекають і самі жителі.
Августина, жителька Гуляйполя:
Їм цім, цій службі, дай Бог здоров'я. Во-первих, і стірка, і покушать і так єслі нема чого попить, кип'ятим, п'ємо.
А ще рятувальники передають місцевим жителям корми для тварин. Чимало котів та собак господарі залишили тут на призволяще. А дехто з гуляйпільців навпаки відмовляється від евакуації, бо не може покинути зграю хвостатих безпритульних.