Пройшов АТО і ООС та отримав важке поранення: історія сапера-рятувальника [ Редагувати ]

А на Півдні наступ Збройних сил України сповільнюють міни, - кажуть в Інституті вивчення війни. Наша наступна історія - про сапера-рятувальника з Рівненщини. Михайло Марчук пройшов АТО та ООС. А під час останньої ротації на схід отримав важке поранення - наступив на міну-пелюстку.
Після кількох операцій, пів року реабілітації та протезування, чоловік повернувся на службу і тепер передає свій досвід піротехніка молодшим колегам. З незламним надзвичайником познайомилася Сніжана Сидорук.
Коли я вже почув вибух, мене відкинуло, я впав, я вже лежав і дивився. Підняв голову, бачу, що вже нога моя трошки в стороні.
Рівненський рятувальник Михайло Марчук торік наприкінці жовтня підірвався на ворожій міні.
Михайло Марчук, рятувальник:
Я так думаю, що це ПФМ - протифугасна міна ПМ-1. Ну лєпесток як в нас кажуть, да, вона ще такого, як бачите,зеленого кольору, як в траві вона лежала.
Піротехнічна група саперів з Рівного минулої осені розміновувала Донеччину. Заходили у села, з яких щойно ЗСУ вигнали ворогів.
Михайло Марчук, рятувальник:
Першочергово було наше завдання пройти з працівниками, з електриками, бо вони відновлювали саме ці мережі і для того, щоб вони спокойно заходили, заїжджали автомобілем, ми проходили ту територію.
Михайло вийшов на мінне поле біля села Тетянівка якраз у переддень свого 42-річчя. Тоді з ним і сталася біда - сапер втратив ногу. Порятунком завдячує товаришам по службі.
Уже пів року Михайло ходить на протезі.
Бачте, зараз не на повну ступаю ще, бо як казали лікарі, в мене ще ж під коліном ушкоджено було аж почті до кості.
У Службі порятунку Михайло працює вже сімнадцять років.
Це пів життя мого. Це моє покликання.
Михайло дуже хотів повернутись у професію. Колеги підтримали і нині він у службі порятунку Рівненщини отримав нову посаду - начальника навчального поля аварійно-рятувального загону. Тепер передає свій досвід піротехніка молодшим колегам. Про міни і небезпеку може розповідати годинами.
З 2014 року Михайло Марчук був на всіх військових складах, які вибухали. Але, каже, стільки смертоносної зброї, якою ворог нашпигував нашу землю за півтора роки великої війни, - ще не бачив. Тож попереду роботи у саперів - не злічити.
Михайло Марчук, рятувальник:
Зараз Україна найбільш забруднена країна в світі. Касетних боєприпасів. Оце саме більше. Ними встелено цими касетами, дуже багато теж цих лєпєстків. Ну ПеФееМок. Один день повномасштабної війни дорівнює тридцяти дням розмінування.
Михайло каже, головне у роботі сапера-рятувальника - долати страх і пам'ятати про відповідальність та обережність. Адже ворог іноді досить далеко, а його пастки на кожному кроці.
Якщо була б така можливість після цього поранення, я б поїхав би ще раз туда. Перемога тільки за нами.