У Суді ООН триває розгляд справи стосовно зловживання росією "Конвенцією про заборону геноциду": деталі [ Редагувати ]

Бомбардування міст, розстріли цивільних, допити та тортури. Це далеко неповний список злочинів російських солдатів на території України. Парадокс, але саме росіяни звинувачують українців... в геноциді! 

У Суді ООН нині триває розгляд справи стосовно зловживання росією "Конвенцією про заборону геноциду". Цього тижня відбувся перший раунд попередніх публічних слухань. 

У суді виступили Україна, росія та ще 32 країни, що підтримали позов нашої держави. Слухання стосувалися юрисдикції самого суду ООН розглядати цю справу, адже раніше росія оскаржила його повноваження. З якими аргументами учасники прибули в Нідерланди - Ірина Іванова розкаже.

Палац миру в Гаазі - офіційна резиденція Міжнародного суду ООН з 1946 року. Півтора десятка суддів, обраних Радбезом і Генасамблеєю, розглядають суперечки між країнами-членами Організації Об'єднаних націй. Здебільшого скарги стосуються морського права чи прикордонних територій. Торік у лютому цей суд почав уперше в своїй історії розглядати справу щодо порушення "Конвенції про геноцид". Україна подала до суду на росію.

Наша держава прагне довести, що росія неправильно тлумачить поняття геноциду і зловжила Конвенцією про його заборону, почавши повномасштабний наступ на Україну. Тепер країна-агресорка це заперечує. Російський представник у суді Геннадій Кузьмін заявив, що підставою для нападу на територію України був не геноцид, а самооборона. Свій виступ він побудував на псевдоісторичних твердженнях про нацизм в Україні та класичних наративах російської пропаганди, ілюструючи виступ портретом Степана Бандери.

Геннадій Кузьмін, представник росії, країни-агресора в Міжнародному суді ООН:

Нацистське коріння київського режиму походить від Організації українських націоналістів - ОУН і її воєнізованого крила - Української повстанської армії, яка співпрацювала з нацистами і брала участь у винищенні сотні тисяч євреїв, поляків, росіян.

Українська сторона навела численні докази того, як ключові політичні фігури рф не раз публічно звинувачували Україну в геноциді на Донбасі. "Росія перевернула Конвенцію про геноцид з ніг на голову", - заявив представник України в суді Антон Кориневич.

Він нагадав, що москва також не виконала припис Міжнародного суду ООН з вимогою припинити бойові дії в Україні і має понести відповідальність за це - незалежно від того, як завершиться основний процес стосовно конвенції про запобігання геноциду.

Антон Кориневич, представник України в Міжнародному суді ООН:

Судження росії не знімають з неї міжнародних зобов'язань. Наказ суду є обов'язковим до виконання. росія відверто кидає йому виклик. Суд має повноваження оголосити дії росії незаконними, сказати, що вона має припинити тривале зловживання, що накази мають виконуватись, і що росія повинна надати відшкодування. Непокора росії є нападом на авторитетність цього суду. Кожну ракету, яку росія запускає по наших містах, вона запускає всупереч цьому суду.

Позов нашої держави підтримали ще 32 країни. Йдеться про 26 держав з Євросоюзу. Для одностайності в блоці ЄС бракує тільки голосу Угорщини. Також доєдналися Австралія, Канада, Нова Зеландія, Норвегія, Ліхтенштейн і Велика Британія. Їхні представники наводили статті Конвенції, які стосуються позову України.

Керлі Вескі, представниця Бельгії, Хорватії, Данії, Естонії, Фінляндії, Ірландії, Люксембургу, Румунії та Швеції в Міжнародному суді ООН:

Країни-учасниці Конвенції щодо геноциду взяли на себе зобов'язання запобігати геноциду задля добробуту людства, а не заради захисту власних інтересів. Якщо документ використовують для спроби замаскувати свої хибні дій, скоєні в ім'я цієї конвенції, це йде всупереч її гуманним та цивілізованим принципам.

Наступного тижня публічні слухання продовжать. У понеділок виступатиме росія. У середу - заключне слово матиме Україна. Якщо суд вирішить, що має юрисдикцію розглядати справу щодо порушення "Конвенції про запобігання геноциду", і що позов є повністю або частко прийнятним, наступним етапом буде розгляд справи по суті. В українському МЗС сподіваються отримати проміжне рішення до кінця року.