Через нічні ворожі обстріли Нікополя молоде подружжя з 3-місячним немовлям опинилося в лікарні [ Редагувати ]
росія знову запустила ракети по Україні. Цього разу – "Онікси". Тривога звучала в низці областей. Не припиняють росіяни гатити і з артилерії.
Через нічні ворожі обстріли Нікополя молоде подружжя з 3-місячним немовлям - в лікарні. Дитина не зазнала поранень, однак мінно-вибухові травми у її батьків. Чоловік у важкому стані. Загалом, російські снаряди пошкодили більше 10 приватних домоволодінь. Більше деталей - в репортажі Олени Мендалюк.
З "Граду" та важкої артилерії цієї ночі окупанти гатили по Нікополю. Перші залпи люди почули о 2 ночі.
Валерій - житель Нікополя:
Було 5 пострілів. Так само прилетіло і сусідам. Тоде все розрушено, побите, розбите. Що я можу сказати. Дуже тяжко нам жити під цими обстрілами каждий день, кажду ніч по нам стріляють. Люди старждають.
Вже вранці нікопольці прийшли до сусідів допомагати ліквідовувати наслідки. У місті російські снаряди понівечили більше 10 приватних будинків.
Валерій - житель Нікополя:
Перший постріл прилетів нижче цього будинку. Вони схватилися і побігли в погреб. Жінка з дитиною пробігла, так як темно чоловік не встиг добігти до погреба і його дуже тяжко поранило.
29-річного чоловіка з пораненнями кінцівок екстрено доставили до Дніпра. Він у важкому стані. У лікарні ж Нікополя залишають двоє постраждалих.
Сергій – лікар:
Дідусь, якого поранено у кінцівки та грудну клітину. Він наразі знаходиться у травматологічному відділенні. Стан його задовільний. І жінка 34 років. Поранення нижніх кінцівок, стан задовільний. Лікується в травматологічному відділенні.
Син, невістка та онук пані Ірини наразі теж у лікарні з пораненнями. Жінку переповнюють емоції.
Ірина - жителька Нікополя:
Я дуже бажаю, від всього щироко українського серця. Від серця матері, від серця бабусі, щоб в кожну російську родину прилетіло 10 таких. Щоб кожна російська родина була там, де зараз лежить мій син, невістка, онуки. Щоб кожна російська родина закінчила своє існування.
Ірина - переселенка з Єнакієво. Там окупанти знищили першу її рідну домівку. Потім жінка із сім'єю переїхала у Нікополь. Однак росіяни знову залишили її родину на вулиці. Вирва від одного снаряда перед самим будинком, інший боєприпас поцілив у дах.
Ірина - жителька Нікополя:
Але ця подла гидода і тут нас знайшла. Ось така у нас була ніч. Та оселя, яку ми будували 9 років за власні кошти. Почали все з нуля. Все, моя оселя вщент зруйнована.
Попри біль та жагу помсти, Ірина знову шукати притулок деінде не хоче. Говорить, цього разу все відбудує і чекатиме українськоі перемоги у рідному домі.