Конфлікт у Нагірному Карабасі: хронологія розвитку подій [ Редагувати ]

Замість бойових зіткнень - мирні переговори та пошуки компромісів. Від самого ранку в місті Євлах тривають перемовини азербайджанської влади з представниками невизнаної республіки Нагорний Карабах. Напередодні цей регіон повернувся під контроль Баку - і цього разу, ймовірно, остаточно. Цьому передували бойові дії. 

В результаті - вірменські солдати склали зброю. Цивільні вірмени здаватися не хочуть - і вимагають натомість від уряду рішучих дій або відставки. Про розвиток подій найшвидшої за всю історію конфлікту війни – далі.

Місто Степанакерт - столиця так званої Нагорно-Карабахської республіки. Ще на початку тижня люди тут жили звичним життям. Та відсутність пострілів лякала чи не більше, ніж залпи гармат.

Ольга Григорян, жителька Степанакерта:

Ситуація стає дедалі напруженішою. Постійно надходять повідомлення, що на кордоні більшає військової техніки. Люди бояться знову прокинутися, як у 2020-му, від звуків вибухів.

Чекати довго не довелося. Вже наступного дня весь Нагорний Карабах прокинувся від шуму снарядів і сирен повітряної тривоги.

Азербайджан оголошує про початок - цитую - локальних антитерористичних заходів. Приводом - так стверджують у Баку - стали артобстріли з вірменського боку.

А невдовзі Міноборони відзвітувало: високоточною зброєю знищили кілька вогневих точок збройних сил Вірменії, бойові засоби та інші об'єкти військового призначення. Цивільне населення закликали триматися якнайдалі від місць гарячих зіткнень.

Геть по-іншому ситуація виглядає з вірменської позиції. У Єревані переконані - це війна проти їхнього народу. Прем'єр-міністр країни Нікол Пашинян просить світову спільноту втрутитися.

Нікол Пашинян, прем'єр-міністр Вірменії:

По-перше, ми чекаємо на рішучі кроки від російських миротворчих сил. По-друге, від Ради Безпеки ООН.

Росія, що донедавна була чи не головним союзником Вірменії, від допомоги відхрестилася. Журналістам речниця тамтешнього МЗС марія захарова заявила - москва за подіями стежить. І закликає обидві сторони припинити кровопролиття.

Партнер Азербайджанців - Туреччина, свою позицію означила одразу.

Реджеп Ердоган, президент Туреччини:

Карабах - це частина азербайджанської землі. Жодного іншого статусу ці території мати не можуть і не будуть. Наша мета - щоб усі, зокрема й вірмени, жили пліч-о-пліч у мирі. Та в даній ситуації Туреччина підтримує дії Азербайджану, який боронить свою територіальну цілісність.

Ця війна за Карабах - третя від початку конфлікту, що затягнувся на три десятиліття - виявилася найкоротшою. Припинити вогонь і пристати на чужі умови вірменські збройні сили погодилися за добу після початку воєнних дій.

Анар Ейвазов, речник Міністерства оборони Азербайджану:

Підрозділи збройних сил Вірменії та незаконні збройні вірменські формування склали зброю, залишили свої бойові позиції та військові пости. Вся важка техніка та інше озброєння будуть передані збройним силам Азербайджану.

Під повний контроль Баку Нагірний Карабах перейшов 20-го вересня о 13-й годині. Реінтеграція регіону, наголосили в Азербайджані - тепер уже внутрішня справа країни. Від примусового виселення вірмен азербайджанців застеріг Євросоюз. А Держсекретар США Ентоні Блінкен пообіцяв долучитися до врегулювання питання.

Ніхад Йолчуєв, студент з Азербайджану:

Це дуже добре, що війна нарешті закінчилася. У нас тривала різанина більш як 30 років. Тепер життя покращиться.

Фарман Маммадов, пенсіонер:

Я не вірив, що Вірменія покаже білий прапор. Але наші збройні сили та переговорники таки змусили їх поступитися та скласти зброю.

Надвечір середи у середмісті Єревана велелюдно. Сотні містян вимагають не здаватися передчасно. Натомість пропонують визнати фіаско прем'єру Пашиняну - й наполягають, аби той подав у відставку.

Едік Андреасян, журналіст:

Ми повинні зробити щось, щоб не допустити капітуляції. Я не знаю, що це має бути - чи пряма війна з Азербайджаном, чи інші лідери країн - але агресія Баку неприпустима!

Антиурядові протести швидко переросли в заворушення, тисячі людей перекрили основні столичні магістралі. Щоб не допустити хаосу, будівлю уряду оточили загони поліції.

За територію Нагорного Карабаху Вірменія та Азербайджан сперечаються із часів розпаду срср. Офіційно це азербайджанські землі. Натомість Вірменія вважає - її народ жив там іще задовго до появи Азербайджану як держави. За понад 30-ть років конфлікт двічі переростав у гарячу фазу - 1992-94 роках та восени 2020-го.

Торік у травні Пашинян заявив - готовий відмовитися від претензій на Карабах в обмін на безпеку вірменського населення. А цьогоріч заявив - покладання на росію як головного безпекового партнера було помилкою. Такий демарш Єревана, вважають аналітики, й роздратував росію, через що нині вона лишилася фактично осторонь.