Автівку з ліками, продуктами та засобами гігієни привіз волонтер з Італії в Чернівці [ Редагувати ]

Черговий гуманітарний вантаж отримали в Чернівцях. Цього разу автівку з ліками, продуктами та засобами гігієни привіз волонтер з Італії. Як зустрічали медики - розповість Ольга Лучек.

На подвір'ї розвантажують автомобіль, який щойно приїхав з Італії. Вантаж привіз пан Євген. Він понад 20 років працює в тій країні фельдшером у будинку пристарілих. З 2014-го року активно допомагає Україні. А зараз за тисячі кілометрів привіз гуманітарну допомогу для тих, хто її найбільше потребує.

Євген Горбатий, волонтер:

Помагають всі мої знайомі, близькі, рідні, мій принцип - допомогти тим, кому нема кому помогти. А почалося все з 2014 року. Перша допомога пішла у Дніпро в Мечникова.

Показує найціннішу коробку. Тут закуплені на суму понад 2 тисячі євро ліки для важкопоранених бійців. Є тут і препарати для важкохворих дітей, а також засоби гігієни, канцтовари та іграшки.

Євген Горбатий, волонтер:

Для обласної лікарні, є замовлення на передову, просили, що вони відправляють, ліки, спеціальне харчування для ентерального введення, тобто не можуть самі харчуватися, через зонт, памперси, ліки, всі обезболюючі, заспокійливі.

На цю посилку чекали з нетерпінням, діляться медики з обласної лікарні. Частину відправлять на фронт, інше - залишать у медзакладі. З волонтером з Італії вони співпрацюють давно, проте тільки зараз зустрілися наживо. 

Лариса Волошина, терапевт:

В нас в обласній лікарні немає такого відділення, де би не було дотичності, допомоги пана Євгена, ми йому дуже за це дякуємо. Багато чого ми просимо, нам привозять.

Михайло Гнатюк, онколог:

Є препарати, котрих, на жаль, немає в Україні і треба закупляти за кордоном. Треба допомагати, робити добро для нашої Перемоги, для нашого майбутнього і щоб знали діти, що хтось за них піклується.

Є тут допомога і для переселенців, зокрема і людей з інвалідністю: багатофункціональне ліжко для лежачих та спеціалізовані засоби гігієни. Волонтерка пані Любов каже, людей, котрі чекають на цю допомогу, нині багато. Жінка хоча і сама пересувається на візку, розвантажує коробки. Зізнається, з Євгеном колись сиділи за шкільною партою, нині ж разом наближають нашу Перемогу.

Любов Свіріденко, голова громадської організації:

Люди, які пересувають на кріслах колісних, не мають можливості завжди вийти зі свого помешкання, закупити продукти харчування чи ті самі дороговартісні засоби гігієни, пан Євген завжди це робить, при першій потребі він завжди надає цю допомогу.

Півтора року тому на початку повномасштабного вторгнення в цьому хабі отримав гуманітарну допомогу і Станіслав. Він з сім'єю переїхав з Бердянська після місяця окупації. Чоловік брав участь в АТО, згодом отримав інвалідність, пригадує, у чужому місті спершу було надзвичайно складно і саме підтримка небайдужих додала йому сил.

Станіслав, переселенець із Бердянська:

Я коли переїхав сюди, психологічне було сильне навантаження, плюс фізично думав, що я само неспроможний, і мені само гірше чим решті, але коли зайшов сюди і побачив Любов Степанівну, що у неї обмежені можливості і як вона працює, я тоді вирішив, що я зовсім не хворий.

Волонтери роблять світлини на згадку і кожен знову - до роботи. Євгена ж чекають тисячі кілометрів дороги назад до Італії, аби знову зібрати допомогу для українців.