Сапер із Луганщини вже другий рік працює у черкаському підрозділі ДСНС: історія рятувальника [ Редагувати ]

Сапер із Луганщини Олександр Добреля вже другий рік працює у черкаському підрозділі ДСНС, їздить у відрядження та розміновує деокуповані села  Харківщини та Херсонщини. 

Про складнощі своєї роботи рятувальник-переселенець розповів нашій знімальній групі.

Сьогодні його день починається із занять з молодшими колегами.

Коли буде військовий або хтось викручувать, вона спрацює і буде сюрприз, через то вони спеціально це роблять.

Олександр Добреля - сапер у черкаському підрозділі піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування. Повномасштабне вторгнення чоловік зустрів у місті Щастя. Гаряче там було ще до 24 лютого.

Олександр Добреля, сапер:

Обстрілів було багато, з "Градів" били багато, міномети, танкові обстріли, і я з колегою на ренжі робочому почав допомагати вивозити населення мирне, люди в подвалах, горят дома, нам тушить не давали, зразу обстрілювали.

За кілька днів Щастя було окуповане, а загарбники почали демонструвати істинну мету "рускава міра".

Снайпера працювали по мирному населеню, це бус був біля частини, він зупинився і почали по ньому стріляти.

Разом із родиною Олександру вдалося виїхати до Черкас. Тут працював сапером, а згодом і брав участь у відрядженнях на деокуповані території.

Це з такими ми буває сталкуємось на ротаціях, часто вони застряють в землі і не зриваються, випускають їх дуже багато машини.

Олександр очищував населені пункти Харківщини та Херсонщини. І не раз потрапляв під обстріли, адже росіяни прицільно бють по українських рятувальниках.

Олександр Добреля, сапер:

Вони засипали нас, ми питались якось допомагати населенню, щоб відновити світло, але вони нам цього не давали, ми відновимо лінію, на наступний день опять їдемо, перебито, ми ще раз маємо перевірити.

Під час однієї із таких поїздок ворог поцілив просто у місце, де жили сапери. Тоді дивом вціліли.

Микита Бондаренко, керівник частини піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування:

Під час локалізації пожежі і надзвичайної події з Сашком разом працювали відповідально і швидко. Він проявив не розгубленість і під час самого розмінування він рветься вперед, завжди тільки вперед.

Олександр мріє, що з місією гуманітарного розмінування вирушить і на Луганщину - після визволення Донбасу. І роботу сапера називає своїм покликанням, адже надихає тих, хто поряд. 

Я хочу бути військовим як тато.