Про неї складають легенди: чим відома волонтерка з позивним "Комбриг" [ Редагувати ]

Оборонці України шанобливо називають її "Миколаївна". І дали позивний "Комбриг". А вона - знає всіх поіменно. На позиціях про волонтерку Наталю з Миколаївщини складають легенди. Чому? І за що прославилася - розкажемо далі.

Наталя Паренюк - жителька Миколаївщини:

Пиріжки печемо на Херсонський напрямок для наших діточок, для наших хлопчиків.

Від ранку пані Наталя порається на кухні. Готує на позиції обід.

Наталя Паренюк - місцева мешканка:

Даже супчик з фрікаделічками зробила, щас ще буде овочеве рагу ще зроблю.

Наталя Паренюк, місцева мешканка:

Ось такими такими позиціями ми, відеречками ми готуємо.

Наталі допомагає донька Ольга. Господині одразу міркують і про вечерю для бійців. 

Наталя Паренюк - жителька Миколаївщини:

Зробили салатик під шубою та холодчик. 

Водночас на подвір'ї фарбують тканину для маскувальних сіток. 

Шукаємо всьому нашому селу, де в кого є якісь простирадла, простині, десь щось красимо, такі кольори, щоб був колір нашої землі.

Наталя Паренюк - жителька Миколаївщини:

Сіточки плетемо, бо дуже надо, дуже потрібні сітки, хлопці чекають, кожну клітиночку, кожну позицію. 

До пані Наталі приїздять бійці з різних міст. Волонтерка вже стала легендою. 

Наталя Паренюк, жителька села:

Вже більше 150 десь так є…. Їдуть з різних міст. А було вообще колись приїхали з Сумської і кажуть: "Це ви Миколаївна?". Я кажу так. А вони: "Миколаївна, а ми Вас знаємо".

Про дорослих чоловіків жінка піклується, як про рідних дітей. З ними разом радіє успіхам, засмучується, якщо є втрати.

Наталя Паренюк, місцева мешканка:

Пробачте за сльози, але в мене не має ні батька, ні сина, ні брата, а ці хлопчики всі мої дітки. Люблю їх як своїх. Я жду їх кожного дня. Бо важко ждати з позицій, коли вони приїдуть. 

Вдячні бійці навіть дали волонтерці позивний – "Комбриг". Адже жінка підтримує їх з перших днів великої війни. Її не спинити ні обстрілами, ні темрявою - жартують односельці. 

Павло Саган, житель села:

Вона їсти військовим. Ще й доставкою на дом. Я кажу, не ліпіть сьогодні вареники, відпочиньте, а вона: "Я ж обіцяла і на мопеді по темряві". 

Коли ж херсонців спіткало лихо через підрив окупантами каховської ГЕС, пані Наталя підставила плече і їм.

Павло Саган, житель села:

В кожне село стараються, щось дадуть, і брезенти на хату перекрити. Тут і хліб пекли. Тут ціла пекарня була. 

На запитання, звідки бере сили працювати вдень і ввечері, без вихідних - Наталя відповідає просто.

Наталя Паренюк, жителька села:

Дуже мені приємно, що нас чекають. Що діти чекають наші сітки і волонтери відвозять одразу на передову.

Жінка молиться за кожного з оборонців. І мріє, щоб всі вони повернулися додому з перемогою.