В Україні бракує спеціалістів із протезування: іноземні клініки запрошують фахівців на навчання [ Редагувати ]

В Україні бракує спеціалістів із протезування. Допомогти із фахівцями нам вирішили іноземні клініки. І запрошують до себе на навчання українських протезистів. В проблемі розбиралася Христина Гашенко.

В реабілітаційному центрі на заході України лікується 22-річний захисник Маріуполя. Дмитро Гармаш лише вчора отримав біонічний протез руки. Опанувати металеву кінцівку йому допомагає співробітник центру. 

Морського піхотинця Дмитра поранило минулоріч у березні. 

Дмитро Гармаш, військовослужбовець ЗСУ:

Ми виїхали відділенням працювати по загарбникам нашим і нам не доповіли, що на ту точку, куда ми їдемо, вже був націлений танк і по нам вистрілили танком. 

Тяжко поранений боєць провів 3 місяці в російському полоні. Потім був обмін і тривале лікування. 

Дмитро Гармаш, військовослужбовець ЗСУ:

На сьогоднішній день я навіть не знаю, що мені робити із цим протезом, я настільки привик, що у мене одна рука, що я не знаю, що мені далі із ним робити. Але переучимся, потрібно. 

Встановити відразу більш функціональний - біонічний - протез Дмитру не могли за медичними показаннями. Та й вчасно виготовити металеву конструкцію також не було змоги. Щомісяця у цьому кабінеті складають до шести протезів рук. А треба - значно більше. 

Оксана Литвиненко, протезист-ортезист:

Якщо подивитися на кількість звернень, то мабуть 20 треба зараз виготовляти для того, щоб більш-менш задовольняти. Але це просто фізично неможливо, щоб робити такі протези в такій кількості.

В Україні після початку великої війни через мінно-вибухові травми кількість пацієнтів з травмами рук зросла майже втричі, кажуть протезисти. Тому вчасно виготовити необхідну кількість протезів не можуть. Не вистачає фахівців. 

Оксана Литвиненко, протезист-ортезист:

Це просто питання досвіду. Це дійсно розуміння більше анатомії верхньої кінцівки, принципів керування протезів, біомеханіки в цьому саме питанню, то їм зараз не вистачає певних знань досвіду, для того щоб це робити на доброму рівні. 

Складати протези для поранених військових у цій майстерні Оксані Литвиненко допомагає Ігор. За освітою він юрист. 

Ігор Бондаренко, протезист-початківець:

Спочатку я просто прийшов допомагати, а потім наверно мене закрутило сюди, я зрозумів, що мені це подобається , це виходить і почав працювати. 

Додатково Ігор навчається протезуванню онлайн. Вечорами вивчає літературу. А ще порадами допомагає його колега з досвідом. 

Поділитися досвідом протезування рук українським колегам запропонували іноземці. Зараз в одній зі шведських клінік новітні технології вивчають п'ятеро спеціалістів з України. 

Ірина Ткач, протезист: 

Українські фахівці уже на вчора потребували підвищення кваліфікації. І дуже корисно, що наші колеги за кордоном поділилися і пустили нас у свої клініки, поділилися своїм досвідом, матеріалами.

На роботу в місцевих майстернях керівники наших реабілітаційних центрів переманюють й українських фахівців з іноземних клінік. 

Григорій Дунас, керівник реабілітаційного центру: 

Повірте мені, такі гуляють ціни високі, бо дехто і матеріальну сторону першочергово ставить собі і такі ціни, що просто неможливо навіть. Щоб ви зрозуміли, приблизно, якщо немає 50 тисяч, то він не хоче йти працювати. Хороший класний спеціаліст. Це факт. І це на жаль, сьогодні така є проблема. 

Загалом в Україні натепер не вистачає більш як сто фахівців із протезування - відповіли на наш запит у Мінсоцполітики. І ця кількість щодня зростає. Щоб виправити ситуацію, у навчальних закладах цьогоріч збільшили набір студентів на відповідні спеціальності. Продовжують готувати фахівців-протезистів "Київський політехнічний інститут" та Львівська політехніка.