За Кліщіївку та Андріївку тривають запеклі бої: останні новини з фронту [ Редагувати ]

Найманці "Вагнера" повернулися на східний фронт. Частина з них наразі переукладає контракти з міноборони росії. Про таке заявляють в Східному угрупованні військ України. Попередньо, йдеться про півтисячі бойовиків. Завдяки їм окупанти хочуть компенсувати нестачу професійного особового складу.

Водночас російська армія намагається повернути втрачені Кліщіївку та Андріївку неподалік Бахмута. Там нині тривають запеклі бої. Загарбники атакують позиції Збройних сил з усього можливого озброєння. Про ситуацію на фронті - докладніше розкажуть мої колеги.

Вулиці окупованого Старобільська. Попри російську символіку довкола, у салоні авто звучить українська музика. Люди тут і досі чекають на ЗСУ.

І наші бійці поступово просуваються уперед.

Це кадри "Азову". Після вдалого штурму ворожих позицій у полон взяли чотирьох росіян. З-поміж них - командир відділення 228-го мотострілецького полку. Тепер окупанти плачуться - ішли воювати, мовляв, через скруту.

Олександр Станін, полонений:

– Сам подписал контракт? – Да. На полгода. – Ты сам пришел в военкомат? – Да. – Что было мотивацией для того, чтобы прийти в военкомат? -Не знаю, безработица, наверное. – Сколько тебе платят на службе? - По контракту – по разному. Если в россии, то вообще мелочь, если здесь, то 150-180.

Служити не хочуть, але повзуть на українську землю, немов таргани. І свідомо нищать усе живе. Звільнені населені пункти Луганщини ворог систематично руйнує.

Артем Лисогор, керівник Луганської обласної військової адміністрації:

Ворог б'є з літаків уздовж усієї лінії зіткнення. Під ударами й Сватівщина, і Кремінщина. Вчора окупанти оминули лише Білогорівку. Але били по Новоселівському, Надії, Новоєгорівці, Невському, Новолюбівці. Так, у районі Новолюбівки вибухнули дві авіабомби КАБ-500.

18 ворожих ударів зазнала Донеччина минулої доби. Проти цивільного населення ворог застосовував авіацію, артилерію та танки.1 людина загинула, ще п’ятеро травмовані. У Костянтинівці цієї ночі зруйновано зо три десятки приватних осель, лінії електропередач та газогін. Не полишають рашисти й спроб наступу. Та усюди отримують відсіч.

Павло Ковальчук, речник Генерального штабу Збройних сил України:

На Бахмутському напрямку наші захисники успішно відбили атаки противника в районах населених пунктів Григорівка, Кліщіївка та Андріївка Донецької області. В зоні відповідальності ОСУВ "Таврія" на Авдіївському напрямку Сили оборони відбили атаку противника в районі населеного пункту Первомайське Донецької області. На Мар'їнському напрямку противник вів безуспішні наступальні дії в районі Мар'їнки Донецької області, де протягом минулої доби здійснив 13 невдалих спроб витіснити наші підрозділи із займаних позицій. 

Просування наших оборонців триває. Це кадри третьої штурмової з Бахмутського напрямку. Воїни безупину штурмують позиції ворога. Своїх з небезпеки витягають навіть під щільними обстрілами.

Поранених евакуюють з лінії ворожого вогню до наших позицій. А це понад два кілометри.

А це кадри прикордонників. Воїни займають нові позиції. Тут лише донедавна хазяйнували росіяни.

- Вони - де дерева. Тут вже знаходяться "сєпари". Звідси ми спостерігаємо у трубку за ними. - А яка дистанція до них? - 150 метрів дистанція до них. Чуємо їхні голоси, їхню техніку, коли їздять…

Ранок наступає під щільним вогнем. З обох сторін.

Іван, прикордонник:

Нормально насипає наша артилерія. І касетними, і такими потужними артснарядами. Один раз попали - десь тут хата горіла з боєприпасами. Або склад, або шось. Бо попали так, що зривалося цілу ніч.

Після відступу окупантів українські військові докладають чималих зусиль, щоб зміцнити фортифікаційні споруди.

Василь, прикордонник:

Коли осколки летять по голові, то прикольно дуже. Але слава Богу живий-здоровий. Мені дуже везло… У мене жодної подряпини за всю службу. Знаю, шо весь час їх вибиваємо. Займаємо їхні позиції.

Захисники кажуть: просування уперед дається важкою ціною. Проте тут чітко розуміють: це єдиний шлях до звільнення Української землі.

Іван, прикордонник:

Рух уперед - завжди складний. Діло в тому, що тут спереду усе заміновано. Коли стоїш у посадці, займаєш другу посадку рядом із великою втратою людей, бачиш, які сили покладені для того, щоб пройти посадку за посадкою, хоча б закріпитися там. І як вони потім пробують зразу відбивати своє втрачене, то розумієш, яка ціна крові. І яка ціна людського життя.