Роковини обстрілу гумколони в Запоріжжі: спогади рятувальників [ Редагувати ]

Роковини ракетного обстрілу Запоріжжя. Рік тому росіяни вдарили по гуманітарній колоні. Загинули тоді понад три десятки людей. Серед них були діти, волонтери та поліцейський.

З тими, хто був на місці удару одними із перших та допомагав рятувати постраждалих - поспілкувалася Інна Гогой.

Десятки швидких та пожежних машин, загороджувальна стрічка навколо та земля червона від крові. Таким назавжди закарбувалося в пам'яті запоріжців 30 вересня минулого року. Цей день став одним із найжорстокіших та найкривавіших в історії області. Тоді російські військові обстріляли гуманітарну колону, що мала їхати на тимчасово окуповані території. Ворожі ракети забрали життя 32 людей. Двоє з них - діти.

В одному місці так багато постраждалих і загиблих. І дітей, і дорослих. Це було вперше для нас.

У нас 27 поліцейських постраждали, отримали поранення різного ступенями тяжкості, були госпіталізовані до лікарень, один - загинув.

Нині про ту трагедію нагадують розтрощені кіоски та кілька посічених уламками легковиків. Дехто із власників вирішив не забирати свої автівки, а дехто вже ніколи за ним не повернеться. У салонах розбитих машин і досі лежать речі та навіть їжа. Того ранку автомобілі якраз вишукувалися в ряди для перевірки та виїзду. Аж раптом пролунали вибухи.

Роман, поліцейський:

Ми почули вибух, мене кинуло ударною хвилею, потім ми відповзли до місця укриття, буквально там через секунду підбіг поліцейський в крові весь, сказав, що там багато поранених.

Поліцейські кинулися рятували цивільних, накладали турнікети, витягали їх із потрощених автівок, декого самотужки везли до лікарень. І все це під повторним обстрілом.

Роман, поліцейський:

Я вже почав себе погано відчувати після того, як все завершилось, як приїхала швидка допомога, тоді вже мені стало погано, до цього не було ні страху, ні якихось емоцій. Контузію я отримав, мені стало там погано.

Поранення тоді отримали більше сотні людей. А ліквідація наслідків обстрілів тривала весь день. Виконувати свою роботу екстреним службам заважали постійні повітряні тривоги. Фахівці, які працювали на місці розповідають, від масштабів удару та жорстокості ворога холола кров.

Юлія Баришева, начальниця відділу зв'язків зі ЗМІ ГУ ДСНС у Запорізькій області:

Вони навмисно цілили по цій гуманітарній колоні, вони знали, що там цивільні люди. Потужні ракетні удари призвели до того, що майже вся колона була повністю розстріляна, автівки розірвані, металеві брили, які відлітали, вони не лише руйнували все навколо, а і калічили, нівечили тіла людей і вбивали.

Командир добровольчо-рятувального загону із позивним "Шаман" теж працював на місці удару. Разом зі своєю командою допомагав оглядати та перев'язувати поранених. Каже, під час роботи в таких умовах, головне не давати волю власним емоціям.

Позивний "Шаман", командир добровольчо-рятувального загону:

В моїй групі є таке правило - якщо ти не можеш працювати по якійсь там причині, просто збирайся і їдь, бо ти будеш більше заважати. Там був один із медиків, який не зміг працювати, не наш, тому що, приїхавши на місце, він побачив загиблу дружину свого найкращого друга, він просто завмер.

За тиждень після цинічного обстрілу гуманітарної колони, росіяни почали люто гатити по житлових будинках у Запоріжжі. Від ракетних ударів у багатоповерхівках складалися цілі під'їзди, ховаючи під завалами мирних людей.