Ігри Нескорених 2023: спортсмени поділились емоціями від змагань [ Редагувати ]

Далі історія про тих, хто вкотре довів світу, що українці - незламні. Про наших спортсменів-захисників, які представляли Україну на нещодавніх "Іграх Нескорених". Вадим Мазніченко привіз зі змагань золото та дві бронзи. А Максим Дмитраш виборов два срібла. Обидва спортсмени вже повернулися до тренувань.
Емоціями від Ігор та планами на майбутнє вони поділилися з нашими кореспондентами.
Вадим готує місце для тренування. Далі перші пробні кидки ядра.
Його тренування відрізняються від класичних через відсутність однієї руки та ноги.
Вадим втратив кінцівки під час мінометного обстрілу на сході ще у 2014 році. Далі були операції, реабілітації та протезування. А от розраду чоловік знайшов у спорті.
Вадим Мазніченко, спортсмен:
У 2016 я пробіг свій перший марафон - 10 км, з того часу я почав займатись спортом. Це підтримка фізична й психологічна, спорт - це реабілітація для мене, коли біжиш, то відчуваєш свободу.
Саме Вадим виборов першу медаль для України на цьогорічних іграх нескорених у штовханні ядра. А кадри, як він стріляє з лука, використовуючи замість другої руки зуби, облетіли світ.
У складі збірної стрільби з лука наша команда виборола золото, а самотужки Вадим здобув ще й бронзу. Чоловік і досі під враженням від змагань, каже шалена підтримка учасників з різних країн надихає на нові звершення.
Вадим Мазніченко, учасник "Ігор Нескорених":
Моя мрія потрапити в Invictus була з 2017 року, і я у 2023 потрапив, я радий, що туди потрапив, показав свій найкращий результат, який я не показував під час тренувань.
Дві срібні медалі цьогоріч із Дюссельдорфа привіз і Максим Дмитраш. Свої нагороди чоловік здобув у стрибках в довжину та веслуванні на тренажерах. Він почав займатися спортом також на реабілітації після поранення.
Максим Дмитраш, учасник "Ігор Нескорених":
Ставати першим, кращим - це одна з головних мотивацій, коли бачиш результат у якомусь виді спорту. Це наслідок твоєї проробленої роботи, це дає новий поштовх.
Результатами черкаських спортсменів задоволений тренер Роман Данилюк. Каже, у силах хлопців не сумнівався ні хвилини.
Роман Данилюк, тренер:
Три рази на тиждень ми ходили, штовхали ядро, робили фізпідготовку, багато працювали з резинками, ніяких поблажок до нього не було, була працелюбність, і все вийшло.
Тепер спортсмени готуються до Паралімпійських ігор. І вірять, що їх приклад надихне й інших ветеранів.