Засновник музею Довбуша розповів про легендарного опришка [ Редагувати ]
Всі свої скарби пан Михайло дуже охороняє.
Історичний фільм "Довбуш" режисера Олеся Саніна став найкасовішим в українському прокаті. За місяць його подивилися понад 300 тисяч глядачів. А інтерес українців до постаті народного героя Олекси Довбуша значно зріс. Моя колега Жанна Дутчак відшукала того, хто знає про ватажка опришків дуже багато.
У капелюсі та кептарі пан Михайло зустрічає нас у себе на подвір'ї в гірському селі Космач. У свої вісімдесят дев'ять він став на Гуцульщині - справжньою знаменитістю. Скульптор, фотограф, народний цілитель, письменник, а ще довбушезнавць. Про легендарного опришка може розповідати годинами.
Розповіді про ватажка карпатських опришків, каже пан Михайло, постійно лунали у них в хаті.
Михайло Дідишин, засновник музею Довбуша в селі Космач:
Коли дід розповідав про Довбуша, знімали капелюхи люди. Бо говорили як про святу людину. І я подумав, мені було 7-8 років, але я так думав, коли доживу до повноліття, то я мушу знайти якісь речі Довбуша.
І чоловікові вдалося назбирати на цілий музей.
Цій гуцульській хаті понад триста років, розповідає чоловік. За переказами, саме біля неї Олексу Довбуша смертельно поранили. Щоправда, стояла вона тоді в іншому місці. Знайшов її пан Михайло випадково в горах.
Михайло Дідишин, засновник музею Довбуша в селі Космач:
Під цією хаткою сидить жінка на горі. Отак як я з паличкою. Каже: ціле життя я терпіла. А що було? Через оцю хату. А що ця хата винувата? Під цією хатою був смертельно ранений Довбуш.
Жінка була родичкою Штефана Дзвінчука - того самого, який в 1745 році й вистрілив у Довбуша. Вона розповіла, що невдовзі після того цю хату із Космача перенесли на полонину. Михайло просив стару гуцулку продати йому будинок. Але та навідріз відмовилась. Викупити зміг лише після її смерті.
І в цій хаті тепер є на що подивитись. Михайло зібрав сотні експонатів із гуцульського життя, в тому числі й чимало речей Довбуша.
Капелюх, який носив Довбуш, пояс, який носив Довбуш. Два сантиметри глибина шкіри. Його не пробивала тоді куля. Бартка...
Родзинка колекції - дуло рушниці, з якої стріляли у Довбуша.
Аби зібрати все це - пан Михайло витратив чимало сил і часу.
Михайло Дідишин, засновник музею Довбуша в селі Космач:
Все моє життя пішло на це. - Ви це в людей знайшли, купили чи де взяли? - Відробляв. Я за оту бартку рубав ліс в Микуличині рубав пів року. А за цей пояс - я будував хату.
Пан Михайло розповідає, за переказами, Довбуш мав надзвичайно велику силу. Існує чимало легенд, звідки вона в нього. Найбільш поширена - нібито він побачив чорта, коли пас вівці.
Михайло Дідишин, засновник музею Довбуша в селі Космач:
Це є легенди людей. А справжня історія зовсім друга. Його тато привів 12-річним хлопцем у Космач до коваля, аби він навчився ковальства. І зимою він там кував. А літом йшов пасти вівці, і зустрів там травника.
І той для нього відшукав в Карпатах рідкісну рослину - хрест-траву, яка надає неймовірну силу. Пан Михайло її теж зумів відшукати.
Такі речі треба тримати як атомну бомбу, тому що люди не дозріли розумом, то бачити.
Пан Михайло і сам збирав рослини та вивчав їхні властивості. Багато потім допомагав людям боротися із різними недугами.
У мене не було лабораторії, щоб я досліджував. Я так досліджував ті трави, що мене ледве рятували не раз у Коломийській лікарні, бо я отруював себе. Я на собі пробував, що та трава робить.
А от щодо легендарних скарбів Довбуша, то пан Михайло переконаний, то все вигадки людей.
Михайло Дідишин, засновник музею Довбуша в селі Космач:
Це є легенда. Хоч приходять до мене як мандрівника по Карпатах із металошукачами, і навіть кажуть, що Довбуш закопав півтори тонни золота.
Пан Михайло каже, туристів після виходу фільму у музеї не побільшало.
Всі свої скарби пан Михайло дуже охороняє. Розповідає, кілька років тому його пограбували. Винесли багато цінних речей, серед яких і шість хрестів з церкви, яку будував Довбуш. І досі ні грабіжників, ні награбоване не знайшли.
