Сьогодні відбудеться прем'єра фільму "Битва за Харків": про що проєкт [ Редагувати ]
Сьогодні в ефірі марафону "Єдині новини" - прем'єра. Документальний проєкт "Битва за Харків". Дві серії про те, завдяки кому вдалося вистояти місту, коли ворожі підрозділи вже були на околицях.
Як звільняли область від росіян - ми почуємо розповіді тих, хто брав участь у контрнаступі. Відверті історії наших героїв, які першими заходили у звільнені міста і села. Усе це дивіться о 22:15. А просто зараз коротко про те, що ми побачимо у проєкті.
Кадри, що увійшли до документального проєкту "Битва за Харків". Кадри, які вже стали хронікою.
24 лютого 2022. Четверта ранку. Харків здригається від вибухів.
Ігор Терехов, Харківський міський голова:
Я зібрав усіх і кажу: у когось є жінки, у когось є діти, сім'ї, родини. Я сказав: я вам даю 2 год, 2 год, щоб ви для себе прийняли рішення хто залишається зі мною в місті.
За півтори години російські танки підійшли впритул до кільцевої дороги - військові намагаються стримувати ворожі колони.
- Вони намагалися залізти з 4-х сторін, з усіх доріг. - Якби противник розумів, наскільки ми слабкі, наскільки нас мало, наскільки у нас мало техніки й особового складу, він би пішов далі.
Перші авіанальоти й перші збиті російські літаки. Та все ж 27 лютого ворожі групи вже були на околицях Харкова.
Це були групи по 15-20 осіб, це ті, які умовно кажучи, чекали команди росіян.
Харків жив під постійними обстрілами. Полиці магазинів спорожніли. Десятки тисяч харків'ян жили в метро.
Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації:
Зелений коридор не спрацював по області жоден.
У травні 2022 - перший контрнаступ. Ворога вдалося трохи відсунути від Харкова. А вже незабаром відкинути аж до кордону. Тоді стало зрозуміло - окупантів можна бити й гнати геть. Почалася підготовка до великого контрнаступу.
В української армії з'явилися очі - дрони. Ключову роль зіграла артилерія. Як наслідок - прорив. Ворог тікав, залишаючи техніку. Люди, які тижнями жили в окупації, зустрічали своїх рятівників сльозами та обіймами. Це найяскравіші спогади тих днів - діляться українські бійці, герої документального проєкту "Битва за Харків".
Ми знаходимося у нашому рідному селищі Козача Лопань. Ось так місцеві мешканці зустрічають наших захисників.
За два етапи операції Збройні сили України звільнили понад 10 тисяч квадратних кілометрів території - згадує нині голова Харківської обласної військової адміністрації. З'явилося як ніколи раніше тверде відчуття - в цій війні ми переможемо.
Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації:
За добу фактично могло бути звільнено 5 населених пунктів, 15 населених пунктів 18, 20, 50 населених пунктів. І, дійсно, ми так стрімко рухалися за нашими військами, що фактично подекуди й не встигали, тому що потрібно було налагодити побут, одразу призначити людину, яка буде відповідальною від влади. А заходити після військових ми мали одразу, тому що там дійсно страшні жахіття були. Ми одразу мали запитати у людей, яка необхідна перша допомога або підтримка, можливо, евакуація, можливо, поранені, можливо, злочини, можливо, хтось там під завалами перебуває.
На деокупованих територіях і досі є села, які треба розміновувати. Де немає світла, каже Олег Синєгубов. Майже півтора відсотка Харківської області й досі в окупації. А ворог і зараз не відмовляється від намірів захопити всю Харківщину.
Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військової адміністрації:
Для них пріоритетом залишається і місто Харків, і Харківська область, і це вони демонструють постійними обстрілами населених пунктів, які знаходяться на прикордонні, на півночі, це Богодухівський район, це Харківський район. Однак, знаєте, спроб наступу з тієї території, я маю на увазі із півночі, ми наразі не бачимо, не фіксуємо, оскільки ворог сконцентрований на тій території, на власних фортифікаційних спорудах, на облаштуванні мінних загороджень тощо.
Харків і зараз здригається від ракетних ударів. Ворог нищить підприємства, запускає ударні безпілотники. Та місто-залізобетон стоїть. "Битва за Харків" триває.