Футбольний турнір на милицях відбувся у Львові [ Редагувати ]

Футбольний турнір на милицях відбувся у Львові. В рамках реабілітації ветерани вчаться не тільки заново ходити, а й займатися спортом. Які вправи вдаються найважче, скільки часу потрібно, аби вибудувати гру команди? На змаганнях серед вболівальників була і Вікторія Балицька. Всі подробиці - в її матеріалі.

Іван Терлецький із Коломиї служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс". Спершу - у розвідці мотопіхоти, потім - у стрілецькому батальйоні. Поранення дістав у червні цього року під час виконання бойового завдання. 

Іван Терлецький, ветеран російсько-української війни:

Йшли на штурм групою, прилетіла перша міна, поранила напарника, потім друга міна біля мене, ранила мене. Ну і дальше пішло евакуація. Ну проснувся вже в Дніпрі в госпіталі, вже без ноги. 

На Львівщині воїн проходить реабілітацію та вчиться ходити на протезі. Нещодавно почав грати у футбол.

Іван Терлецький, ветеран російсько-української війни:

Нормально, кожен день займаюся, по декілька годин вдень тренеруюсь, ну важко, привикаю до всього. 

Костянтин Кашула із Закарпаття теж на реабілітації. Ветеран служив у 5-й окремій штурмовій бригаді. У лютому цьогоріч під Бахмутом дістав важке осколкове поранення і втратив ногу. 

Костянтин Кашула, ветеран російсько-української війни:

Був Під Горлівкою, під Майорском, під Бахмутом. Привезли в Дніпро буквально 6 годин воно пройшло, я почувствовал, у Дніпрі прокинувся, почувствовал вже частину тіла відмирає. Я подивився, покликав враів, врачізразу мені сказали все ампутувати. 

Після втрати ноги Костянтин багато займається спортом. До турніру з футболу готувався місяць. 

Костянтин Кашула, ветеран російсько-української війни:

Попробував, було дуже страшно, тому що не знаєш як милиці поставити, як правильно до мʼяча підійти. Дякуючи тренеру Богдану, він нас підтримує, допомагає і штовхає вперед вперед вперед, щоб ми досягли своєї мети. 

Ініціатором сворення футбольної команди ветеранів з ампутованими кінцівками став саме тренер Богдан Мельник. Йому вдалося зібрати по реабілітаційних центрах вже 10 гравців. І переконаний - це не межа.

Богдан Мельник, тренер футбольної команди ветеранів:

Найперше мета - це звичайно ж, що хлопці проводять час, вони обговорюють питання як вони тренуються до, а потім розбирають матч, вони просто відводять собі свою голову на щось інше, а мета звичайно - це створити Чемпіонат України, де би могли команди з'їжджатися, грати між собою, перемагати.

Для турніру команда ділиться на дві частини. По 4 футболіста на полі - це воїни із ампутованими ногами. І два голкіпери - у них ампутовано по руці. Перед грою довго розминаються. Свисток тренера - і почали. 

Ветерани досить вправно ведуть боротьбу за мʼяч, хоча гола так ніхто й не забиває. Але все ще попереду, - це їхня перша гра. Обидві команди задоволені. 

Після армії нічого важкого нема в нашому житті. Так що армія - то саме було важче, щоб було в моєму житті, а зараз це розслабуха. 

Проведенню таких турнірів сприяє Міністерство ветеранів. 

Анастасія Галайко, керівниця відділу ветеранського спорту Міністерства у справах ветеранів України:

Найкраща реабілітація вона через спорт, не тільки фізіологічно, психологічно і відповідно завдяки спорту вони зможуть і відновлюватись і, можливо, захочуть себе в подальшому житті вже реалізовувати або в збірних, або в тренерської діяльності.

Турнір організував Львівський університет Франка. Виш готовий надати свій реконструйований спорткомплекс для системної реабілітації ветеранів. 

Володимир Качмар, проректор Львівського національного університету ім. І. Франка:

Ми маємо можливість тут проводити такі тренування реабілітацію по міні-футболу, по баскетболу, позаду нас великий теніс, волейбол, силові різні можем проводити змагання. Тобто львівський університет готовий до цього. 

Поки що в Україні є лише дві футбольні комади ветеранів з ампутаціями: у Львові та Києві. Оргнізатори сподіваються з часом вийти на міжнародний рівень змагань.