На Черкащині організували табір можливостей для жінок з ампутаціями [ Редагувати ]

Війна - не лише чоловіча справа. В лавах Збройних сил нині служать майже 50 тисяч жінок. Офіцери та солдати, медики та зв'язківці - спеціальностей багато, як і ризиків.

На Черкащині реалізували унікальну програму - табір можливостей для жінок з ампутаціями. Протягом тижня вони спілкувалися з психологами, мотиваційними лекторами та відпочивали. Більше про реалізацію соціального проекту - у наступному сюжеті.

Це тренування, як і будь-яке інше, розпочинається з розминки.  Учасниці табору та його співробітники розминають м'язи, спілкуються і багато жартують.

Дев'ять жінок з різних куточків України приїхали на тижневу зміну у табір. Усі вони мають ампутації кінцівок. Ольга ногу втратила на війні.

Ольга Бенда, учасниця табору:

Отримала поранення в 17-му році в Авдіївці, служила в 72 бригаді, була кухарем, 14 травня був обстріл позиції і місце, де я спала, було два прильоту, після другого прильоту мені осколком вибило ліву ногу.

Протягом тижня учасниці працювали з психологами та мали чимало мотивуючих лекцій. Серед спікерів і Богдан, він з дитинства на протезі.

Богдан Коновалов, спікер табору:

Треба ставитись до себе як до людини, яка може все, тому що які наші думки, таке і наше життя, і як бачте, навіть з однією ногою можна бігати.

Заняття футболом - обов'язкова складова цього табору. Тренує жінок Макензі Гілмор. Вона президентка американської федераціх футболу жінок з ампутацією і здібності українок її вражають.

Макензі Гілмор, тренерка:

Тренувались весь тиждень, я просто в захваті, які в них досягнення. Важливо розуміти своє тіло, особливо для цих дівчат - це має значення і як тільки вони це роблять, в них все чудово виходить.

Грають у футбол жінки із співробітниками та волонтерами. Щоб умови були рівні, усі - на милицях. 

Особливість цієї гри - це підтримка та радість за успіхи навіть команди-суперниці.

Наталія - переселенка з Маріуполя, до табору приїхала зі Львова. Ампутацію жінка пережила на початку цього року. Спілкування із іншими учасницями та лекторами, каже, немов ковток свіжого повітря.

Наталія Склярова, учасниця табору:

Супер, все настільки гарно, така атмосфера дружелюбна, всі такі гарнюсінькі, такі позитивні. Багато чого було, танцювали, співали, у костра сиділи, під гітару співали.

Табір можливостей - одна із програм на Черкащині. І це перша зміна для жінок з ампутаціями. Участь для них безкоштовна - завдяки закордонним благодійникам. Усе, щоб надихнути жінок на нові звершення.

Віталій Собко, генеральний директор громадської організації:

Ми витягуємо їх з зони комофрту, створюємо шось нове і вони на цьому змінюються і знаходять для себе покращення. Витягуємо з середовища, яке нас тригерить, яке негативним чином на нас впливає і тут ми можемо відверто говорити про наболіле.

У планах благодійників і реалізація нових програм - нині триває будівництво протезного центру, там на реабілітацію зможуть приїздити не лише люди з ампутаціями, але й їх рідні.

Мартін Вейт, представник благодійної організації:

Вони зможуть приїздити із родинами, наші психологи працюватимуть із ПТСР всієї сімʼї, тобто це не лише про окрему людину, а про взаємодію всередині сімʼї. Ми виримо, що війна закінчиться і усі вони возєднаються, це дуже важливо.

А от учасниці першої зміни табору вже думають про створення національної збірної футболу жінок з ампутаціями. А ще вірять, що їх приклад змінить чиєсь життя.

Моральний дух він піднімається, бо ти розумієш, шо можеш навіть більше ніж люди на двох кінцівках, опинитись тут було хорошим вибором.