росіяни обстріляли селище Борова на Харківщині: як там виживають люди [ Редагувати ]
П'ять керованих авіабомб за одну ніч по одному невеличкому селищу. На Харківщині росіяни обстріляли з авіації прифронтове селище Борова. Та попри те, що обстріли тут постійні, а селище буквально лежить в руїнах, у Боровій лишаються жити більш як 2 тисячі людей. Як вони виживають і чи планують виїжджати - із борівчанами поспілкувалася Світлана Шекера.
П'ять авіабомб поцілили по Боровій на світанку середи.
Олександр Тертишний, селищний голова Борової:
О 4:44 за моїм годинником було 4 прильоти, хвилин через 7-8 був повторний пуск КАБа і ще один прильот, прилетіло до нас у селище п'ять КАБів. На жаль, чотири з них попали в центральну частину, от ви свідки того зараз, бачите, тут удар по торгових наших точках, два прильоти було у двір біля стіни, фактично нашої адміністрації, і останній п'ятий прилетів у житловий масив, де приватні будинки, на жаль, одна цивільна особа загинула - чоловік 48 років, є двоє поранених.
Олена працювала продавчинею в хлібному кіоску. Тепер на його руїнах шукає вцілілі хлібини. Кіоск після авіаудару вигорів вщент.
Олена Савченко, продавчиня:
Понаходила тільки халати не погорілі та деякі документи, а все одно душа болить. Не можу я так просто дома лежати, хочеться прийти, подивитися, хоч де який хліб остався цілий, там він десь є, просто його треба знайти. Просто, може, хоч людям роздати, ну, пропаде воно. Знайшла я, ось дивіться, хліба скільки, домашній хліб у нас був отакий, напої такі прохолодні були.
Авіаударом перебило водогін. Центру Борової вже фактично не лишилося. Чи не щоночі сюди прилітають ракети, "Шахеди", а віднедавна ще й авіабомби.
До лінії фронту звідси менш як 15 км. Поруч гримить вибухами Куп'янсько-Лиманський напрямок. Ворог і тут застосовує тактику випаленої землі, знищуючи все навкруги. Ось такий, приміром, у Боровій, був будинок культури. А от що від нього залишилося.
Олександр Тертишний, селищний голова Борової:
Ну, прекрасний зал, тут скільки артистів було, київських артистів, відомих народних артистів, просто чудовий, борівчани його дуже любили, в нас тут аншлаги були. Ворог нічого не щадить, і спочатку на початку грудня сюди "Шахеди" прилітали, потім через місяць ми відновилися тут трішки, знову ракета там розбила частину будинку культури, а потім знову ракета добила його, тут була велика пожежа.
Пункт незламності теж розбитий.
У цьому приміщенні був один з пунктів незламності у нас. Зараз у такому стані він.
Та борівчани не впадають у відчай. Підприємці вигадали власний спосіб зберегти свої магазини. Обкладають кіоски мішками з піском.
Сергій Дорошенко, підприємець:
При вибуховій хвилі вони гасять ударну хвилю і менше руйнування. Це перевірено вже не раз. Вони нас практично спасли. Наше маленьке виробництво. А так ми працюємо, працювали й будемо працювати. Руки не складаємо, не опускаємо, все буде у нас добре.
І в таких умовах постійних ударів з неба в Боровій нині живе зо 2 тисячі людей. Працюють лікарня, ЦНАП і пошта. Людям пропонують виїхати. Та не всі погоджуються. Пані Людмила переїхала в Борову з Першотравневого, за 18 кілометрів звідси, там росіяни розбили її будинок. Жінка каже, мабуть, доведеться їхати далі, у більш безпечні місця.
Ніна Болгарська, жителька Борової:
Може, до дітей в Харків. А так поки не знаю. Ну, поки тут. Страшно, але, може, тому що ближче до рідної хати, не знаю. Ну, поки тут тримаємося, все працює, всі організації, всі питання вирішуються, можна звернутися, скрізь допомоги робляться.
З п'яти сіл Борівської громади, розташованих ближче до лінії фронту, було ухвалено рішення евакуювати у примусовий спосіб дітей. Батьки вже пообіцяли їх вивезти найближчим часом.
