Дезінформація зараз стала абсолютно іншою: як відрізнити правду від фейку [ Редагувати ]

Дезінформація, яку складно відрізнити від правди. Із загостренням ситуації на Близькому Сході кількість випадків, коли в ЗМІ та особливо у соцмережах розміщують фейки, виросла в рази, - кажуть експерти, які відстежують цю тенденцію. А оскільки будь-яке зображення може зараз згенерувати штучний інтелект, що у постах та статтях про Україну, що у публікаціях про Ізраїль, стало ще складніше розібратися - чи відповідають вони дійсності. 

Наш спецкор у Сполучених Штатах Дмитро Анопченко вислухав думку американських експертів.

Дмитро Анопченко, кореспондент:

Дезінформація зараз стала абсолютно іншою! Бо раніше для того, щоб викривити реальність, - пересмикували факти, але достатньо було перевірити джерела інформації, щоб встановити правду. А зараз - все складніше. Часто не варто вірити навіть своїм очам - замість фото-доказу це може бути згенерована штучним інтелектом картинка. Як довіряти аудіо-записам, коли голос запросто генерується компʼютером? Як встановити правду по відеокадрам, якщо вони теж можуть бути фальшивими, хоч і виглядать цілком реально…

Якщо війна на українському фронті викликала шквал фейків та дезінформації, які здебільшого цілеспрямовано генерує російська "фабрика троллів", - то нинішнє загострення на Близькому сході довело цю ситуацію майже до абсурду.

Збільшивши кількість фейків в рази! Дійшло до того, що журналістів провідних американських ЗМІ (як от, наприклад, "Нью-Йорк Таймс") тепер інструктують:

Тіффані Шу, журналістка газети The New York Times:

Зробіть глибокий вдих, щойно маєте справу із інформацією, яка справляє глибоке емоційне враження. Та й, власне, будь-якою інформацією щодо війни. Відкиньте емоції - і подумайте: а яке джерело? Перевірте інші джерела. І будьте пильні - не починайте миттєво співчувати та нервувати.

 

І все тому, що цю емоційну реакцію спеціально прагнуть викликати маніпулятори. Чим більше шок - тим менше люди аналізують і перевіряють. Просто перепощують - і все - зʼясували у лабораторії вашингтонської "Атлантичної Ради". Там аналізують величезні масиви новин і постів у соцмережах - як щодо війни в Україні, так і щодо палестино-ізраїльского конфлікту. 

Лейла Машкур, експерт дослідницької латораторії Atlantic Сouncil:

Чому свідомо розповсюджують дезінформацію? Ми виявили чимало причин, а я назву три головні. Прагнуть досягнути політичних цілей. Прагнуть сіяти розгубленість та стрес, щоб люди почувалися розчарованими, і - відповідно - розділеними. Тут діє правило: "якщо не можеш переконати - то просто шокуй". А третє - власні корисні інтереси. Потрібні "фолловери" та підписники, то ж постять дезинформацію, що стає вірусною, виняткого із корисною метою. І "вишенька на торті" - ті, хто керує цим брудним інформаційним середовищем.

І вони хтось свідомо прагне маніпулювати, хтось - робить це несвідомо. Але все це призводить до ситуації, коли зараз взагалі стало складно відрізнити правду від брехні.

Ситуацію значно погіршує і той факт, що зараз стали широко доступними додатки, які використовують штучний інтелект для створення зображень і відео. А значить - непотрібні професійні навички (як було раніше), аби згенерувати фотографію, що виглядає правдиво і публікується як начебто "неспростовний доказ", який переконує читачів - стурбовані у міжнародній організації Witness ("Свідок"), де вивчають вплив нейромереж на розповсюдження дезінформації. 

Сем Грегорі, виконавчий директор організації Witness:

Тут два фундаментальні виклики. Один - що немає технічних засобів, щоб перевірити - це справжні кадри, чи згенерований компʼютером контент. Таких, щоб можна було проаналізувати різний контент у соцмережах, різними мовами.

А вони потрібні і журналістам, і правозахисникам - всім тим, хто має проводити перевірку. Бо під час військових конфліктів ці люди використовують ті механізми, що існують зараз, але вони часто дають помилки: на фейкові кадри кажуть "правда", на реальні - що це фейк. І проводити перевірку треба ж все швидко! 

А друге - у нас немає можливості оперативно продемонструвати суспільству що є реальним, а що є виявленим нами фейком. І пояснити - як саме його створили. 

Що ще змінилося - ЗМІ (від маленьких, до великих, максимально авторитетних у світі) масово почали використовувати так звані "відкриті джерела". Супутникові знімки, фото з твіттера очевидців, кадри свідків якихось гучних подій, зняті на телефон. І з одного боку - так, це дає можливість оперативно повідомити аудиторії про те, що відбувається.

Але з іншого - відкриває простір для маніпуляції, бо всі ці кадри дуже часто взагалі неможливо перевірити. Вони просто "кочують" зі сторінки на сторінку, від медіа до медіа. Виглядає переконливо, але до першоджерел не дістатися. І що ж в цій ситуації робити?

Тіффані Шу, журналістка газети The New York Times:

У мене більше часу зараз йде на перевірку фактів, ніж на те, щоб цю статтю написати. Бо все зараз тричі треба перевіряти, говорити із джерелами по кілька разів. І щось зʼявляється постійно, що є перебільшеним, придуманим, а я маю повідомляти факти. 

Але, окрім традиційних ЗМІ, де фактчекинг є обовʼязковим, люди все більше отримують інформацію напряму у соцмережах. А там часто немає перевірки контенту. І якщо "старі" платформи (на кшталт "Фейсбуку" чи "Твіттера" ще якось контролють контент), то щодо телеграму аналітики "Атлантичної ради" реально схвильовані.

Лейла Машкур, експерт дослідницької латораторії Atlantic council:

Цю платформу зараз обрав ХАМАС, оскільки там практично немає модерації і власники це відстоюють. У підсумку - телеграм став базою для терористичних та екстремістських груп. І тут цікаво - телеграм начебто прибрав канали ХАМАСу, якщо зайти через мобільний додаток.

Зробив це на вимогу "Епла" та "Гуглу". Але якщо зайти в інтернет і завантажити телеграм на компʼютер - виявиться, що ніякого бану немає! Тобто вони не захотіли і з партнерами сваритися, але по суті модерації - жодної! 

І за цих умов експерти, які аналізують дезінформацію і згенеровані нейромережами фейки, поки не бачать іншого вирішення, як закликати самих людей бути пильними. Не довіряти всьому, що бачать в інтернеті, не починати перепощувати щось на емоціях (оскільки це якраз те, що потрібно маніпуляторам). Радше аналізувати і думати - ніж просто "лайкати" і дратуватися. І - більше довіряти класичним медіа, ніж тому, що прочитав в інтернеті.