На Вінниччині ветерани заснували власну справу завдяки програмі УВФ "Варто" [ Редагувати ]

Чи є життя після війни для ветеранів? Соціалізація героїв, що пройшли війну - один з головних викликів країни. Український ветеранський фонд започаткував програму "Варто". Мова про надання коштів на початок власної справи.

Тож, чи дійсно варто її розпочинати? І як може допомогти держава? Про все це на прикладі ветеранського бізнесу на Вінниччині розповість Єлизавета Яковлева.

Глянувши на це підвальне приміщення, не одразу можна здогадатися, що тут відкриється реабілітаційний центр для ветеранів. Директор у 2015-16 роках і сам був у зоні АТО.

Святослав Ніколайчук, засновник реабілітаційного центру:

В мене були хвороби, пов'язані з проходженням служби, і проблема якісної реабілітації була для мене актуальною. Але тоді був 2016 рік. Ми зрозуміли, що система державних закладів не справляться.

Розуміючи, що відчувають люди, які повернулися з фронту, чоловік вирішив їм допомагати. До майбутнього центру вже завозять техніку. Відкриття планують - у грудні. Головна проблема, з якою допомагатимуть бійцям, так звані "фантомні болі". Після ампутацій пацієнту нерідко може здатися, що вже неіснуюча рука чи нога починає боліти. Позбутися такого болю можуть допомогти окуляри доповненої реальності.

Дмитро Дмитрієв, реабілітолог:

Коли ми надягаємо окуляри віртуальної реальності або доповненої реальності, у пацієнта, якщо у нього є ампутація, наче доповнюється кінцівка, і він нею працює. Також шведська сторона нам надала спеціальні датчики, які вимірюють потенціал м'язів, і дають команду, яким м'язам треба більше працювати.

Такий метод уже випробував на собі Михайло. У бою під Бахмутом чоловік втратив праву ногу і пошкодив руку. Каже: спочатку болі були такими сильними, що складно було навіть підвестися з ліжка.

Михайло, військовослужбовець:

Те, що було до початку лікування, і зараз - це дві великі різниці. Я навіть раніше не міг у туалет сходити - такий сильний біль був. Зараз я можу ходити, гратися з дитиною, стрибати - все набагато простіше. Ще трохи болить і турбує рука, але "фантомів" я вже майже позбувся.

Коли реабілітаційний центр відкриє двері, то зможе приймати по 15-20 пацієнтів щодня. Кошти на нього дали з Ветеранського фонду. Зібрати решту - допомогли небайдужі українці й міжнародні донори. Святослав планує, аби тут ветерану допомагали не лише оговтатися від травм.

Святослав Ніколайчук, засновник реабілітаційного центру:

Тут ще буде такий сегмент, як реінтеграція в життя мирне, в громаду. Тобто, у нас можна буде пошукати роботу на комп'ютері. Весь цикл: і медична реабілітація, і психологічна.

Олексія демобілізували торік улітку - після сильної контузії. До великої війни чоловік мав друкарню. Після повернення вирішив розширювати справу. Тому й вирішив отримати грант від держави. І ось результат.

Олексій Логачов, директор друкарні:

Цифрова друкарська машина. Вона дає дуже якісний відтиск, дуже високу швидкість. Це дуже дорого коштує. І скажемо так, без додаткового фінансування, як завдяки цій програмі, я б наврядчи так швидко це зробив.

Тепер, каже Олексій, зможе брати більше замовлень. І покращити умови праці собі, 5 підлеглим і одному пухнастому компаньйону.

Бути корисним для фронту після поранення та ампутації вирішив В'ячеслав. Раніше був помічником кулеметника, а тепер - виготовляє дрони.

В'ячеслав, ветеран російсько-української війни:

Я після поранення вже на другий день думаю, а чим я буду займатися. Одразу перше питання - мені не вистачало саперних лопаток, коли я був на позиціях. А потім натрапив на тему дронів, почав їх вивчати. Мінімальна вартість дрона - від 12500 гривень, який несе подарунки десь півтора кілограма.

І хоча замість правої руки в нього тепер металевий протез, колишній військовий вправно користується паяльником і філігранно з'єднує різні деталі. Дрони виготовляє і розвідувальні, і бойові.

В'ячеслав, ветеран російсько-української війни:

Цивільні подарунки - за призначенням, вагою півтора кілограма - "цукерочки" отакі різні.

В'ячеслав упевнений: щоб почати власну справу, важливо зробити перший крок.

В'ячеслав, ветеран російсько-української війни:

Потрібно просто підняти свою дупу - це найважчий елемент у будь-якій справі.

За станом здоров'я військовий більше не може служити, втім має план власної справи - планує подати заяву на участь у програмі "Варто". Позитивну відповідь, а відтак і кошти на розвиток бізнесу, вже отримали понад 400 ветеранів-підприємців. В Українському ветеранському фонді наголошують: це лише початок.