Чекає на звістку півтора року: історія сім'ї морпіха, що боронив Маріуполь [ Редагувати ]

Вона чекає на звістку від нього майже півтора року. Кожен ранок Ірина починає з перегляду стрічки новин та російських інтернет-ресурсів. Там вона сподівається знайти хоч якусь інформацію про свого чоловіка Сергія. Він боронив Маріуполь і ще навесні потрапив у полон. Вдома на нього чекають дві донечки та дружина. З родиною захисника поспілкувалася Наталя Сінченко.

Маленька Аня та її сестра Ксенія дуже чекають на зустріч з татом - морпіхом 36-ї бригади. Сергій тримав оборону Маріуполя на заводі Ілліча, а навесні 2022 потрапив у полон. Дружина знову і знову перечитує повідомлення Сергія.

Ірина, дружина військовополоненого:

Дуже важко, щоразу читаючи ту переписку просто сльози на очах. Казав, якби тяжко не було, шансів на вихід майже немає - вони в кільці. Просив, щоб я зберегла, що найкраща поміч буде - це зберегти пам'ять про нього.

Тоді родина жила в окупованому Херсоні. Ірина переживала за чоловіка, хвилювалася за дітей.

Ірина, дружина військовополоненого:

На таких, як ми, там просто велося полювання, у росіян були списки з прізвищами й адресами колишніх АТОвців і нинішніх військових. І вони просто ходили по домівках і розмовляли так сказати по-іншому вже.

За два місяці сім'я виїхала з Херсона. Тут, у вільній Україні, Ірина збирала крихти інформації про чоловіка, здебільшого від звільнених з полону побратимів.

Ірина, дружина військовополоненого:

Я запитувала. Ви знаєте, що їх перевозять. Мій чоловік на території російської федерації. Їх перевозять постійно по всій росії, по всім колоніям, по всім СІЗО. У них - підйом, вони поснідали, і вони цілий день стоять на ногах до відбою самого, тобто нічим взагалі не займаються.

Але в останні кілька місяців - жодної звістки. Та й обмінів зараз менше. У Південному регіональному центрі координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими пояснюють: російська сторона не узгодила позиції щодо обміну.

Аркадій Дабагян, керівник Південного регіонального центру координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:

На сьогодні між Україною і росією вкрай мало, і ми це розуміємо, майданчиків для перемовин. Я маю на увазі загальних проблем, які є в росії з Європейським Союзом, з всесвітніми організаціями, тому на цей майданчик обміну - росія, на превеликий жаль, виносить дуже багато питань, які не мають прямого відношення до обмінних процесів.

Проте списки людей на обмін сформовані обома сторонами. І чоловік Ірини в них є.

Аркадій Дабагян, керівник Південного регіонального центру координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:

І Україна, і росія сформулювала інформаційне бюро, яке містить інформацію про кількість та про прізвище людей, які підлягають обміну або поверненню на території. Ці списки між собою узгоджуються, і відбувається обмін.

Ірина щодня моніторить ворожі телеграм-канали, бо там знайшла фото чоловіка і переконалася, що він у полоні.

Ірина, дружина військовополоненого:

Вперше, коли чоловік потрапив полон, там я вперше побачила його фотографію, а потім через деякий час викладали відео і ще декілька фотографій.

Від початку повномасштабного вторгнення вдалося обміняти 215 військовополонених з Миколаївщини. І дружина та доньки Сергія чекають, коли повернеться і він.

Ірина - дружина військовополоненого:

Вони стоять заради цього. Заради майбутнього, нас та наших дітей. Тому я закликаю суспільство підтримувати Збройні сили, донатити та також не забувати про тих, хто знаходиться в полоні.