Секрети перемоги: як бригада "Рубіж" зупиняє ворога в найтяжчих умовах [ Редагувати ]
За минулу добу на Лиманському напрямку, за даними Генштабу, ворог атакував більше як 20 разів. Намагався вклинитися в нашу оборону в районах населених пунктів Діброва, Колодязі, Ямполівка, Торське та в напрямках Нового і Новомихайлівки. Тобто атакує на досить широкій смузі. Відбивають ворожі наступи, зокрема, і бійці національної Гвардії України.
Наші фронтові кореспонденти поспілкувалися із піхотинцями четвертої бригади НГУ - "Рубіж". Нещодавно вони зупинили кілька ворожих штурмів. Дивімося.
На потреби бригади НГУ "Рубіж", номер картки: 4441 1111 2196 4583
Це позиції четвертої бригади Національної Гвардії "Рубіж" на Лиманському напрямку. Підрозділ вогневої підтримки. З хлопцями ми зустрічаємось між їхніми чергуваннями на нулі, під час відпочинку. Це боєць із позивним "Тихий". Нещодавно він та його хлопці відбили черговий ворожий штурм. Росіяни декілька днів намагалися непомітно накопичуватись в сусідній посадці.
Позивний "Тихий", військовослужбовець 4 бригади НГУ "Рубіж":
- Дрон спостерігав, що зайшло 2 людей з ворожої піхоти, а потім по факту знайшли ще п'ятьох. І завдяки моєму підрозділу ми відбили цей штурм. - А от ця "п'ятірка" накопичилась до того? - Так, вони скупчуються десь до того, зачасту це якийсь бліндаж в сіряку. Це може бути не день, не два, не чотири. А потім чекати команди висовуватись на штурм малими групами.
Така ворожа тактика досить ефективна. Росіяни ніби мінять життя своїх піхотинців на український боєкомплект та виснажують оборонців постійним пресингом.
Позивний "Тихий", військовослужбовець 4 бригади НГУ "Рубіж":
Коли ми бачимо, коли дрони спостерігають рух противника і ми починаємо працювати на заборону, чи потім вже точково по противнику - в нас розходується боєкомплект. І як нам не вдалося припинити їх наступ під час їхнього переміщення, і тоді вже безпосередньо під час штурму в нас залишається менше боєкомплекту і менше можливостей відбити штурм.
Сам "Тихий" працює на автоматичному гранатометі.
Попри молодість, він вже досвідчений АГСник, знає і радянські системи, і закордонні. Каже, після того, як спробував американський АГС Mk-19, прям полюбив цю систему.
Позивний "Тихий", військовослужбовець 4 бригади НГУ "Рубіж":
Системи в цілому схожі, але відмінність в тому, що МК робилось для людей, а АГС, скажімо так, ним тяжче користуватись. Тому що в МК в тебе є лента, ти її зарядив і не потрібно думати, щоб її споряджати, що в тебе щось переклинить. Тому з МК легше працювати, як і з турецького РДС, до речі.
А це ще один із бійців вогневої підтримки на псевдо "Боня". Хлопцю двадцять років. І він вже досвідчений піхотинець, який усвідомлено обрав шлях воїна. Розповідає про свій перший бій.
Позивний "Боня", військовослужбовець 4 бригади НГУ "Рубіж":
Найперший бій - це ближній контакт. В сім ранку ми на одній із позицій собі там построїли укриття, щоб звідти можна було спостерігати та слухати. І ми просто стояли з хлопцями курили. І почули голоси. Такі голоси і голос рації. Ми по-тихому почали вдягати броню, автомати. Я навіть не свій тоді взяв. І коли ми вийшли з укриття - бачимо двоє стоять. Отак був мій перший бій.
Питаю, що його найбільше вразило у Силах оборони та військовому житті.
Позивний "Боня", військовослужбовець 4 бригади НГУ "Рубіж":
- Що вас здивувало з того, чого немає на гражданці? - Злагодженість та довіра, тут я можу життя довірити своє - на гражданці я б такого не робив. - Це швидко так вдається, чи треба певний час і дії? - Після першого виходу на позиції, ми до того були на полігоні, там всі були перші, в перший раз, то на полігоні такого особо не було. А як вперше вийшли на позиції, я зрозумів, що можу довіритись.
Саме така довіра та впевненість у побратимах - часто є саме тим елементом, який дозволяє триматися та перемагати у найгірших умовах.
