Попри втрату ноги відкрив бізнес: історія незламного ветерана [ Редагувати ]
Наш наступний сюжет про запоріжця Миколу Реброва, який три роки тому став на захист України. Під час боїв на Донеччині він потрапив під ворожий обстріл та втратив праву ногу. Нині Микола ще проходить реабілітацію та готується до протезування. А ще займається спортом та розвиває власний бізнес. Про незламність українського духу - далі.
На навчальний протез 39-річний Микола став лише кілька місяців тому. І вулицями пересувається ще не надто швидко. Згадує, як зазнав поранень у боях на Донеччині.
2-й прильот, і мабуть, я чи не встигнув впасти, чи впав, і мене вже так наздогнало воно.
У ЗСУ чоловік пішов у квітні 2022-го. Боронив Україну у складі славнозвісної 55-ї артилерійської бригади. Разом із побратимами "Запорізької Січі" захищали Мар’їнку, Вугледар, Авдіївку.
Під час бойового завдання Миколу вперше поранили. Понад пів року провів у шпиталях, лікував праву ногу. Отримав інвалідність, але вирішив повернутися на передову. Минулого літа потрапив під ворожий артилерійський обстріл. Противник ударив по наших позиціях 152-м калібром.
Микола Ребров, ветеран російсько-української війни:
Мене хлопці витягали, з-під обстрілу витягнули, мабуть, ще штук 5-7 прильотів було, вони мене підтягнули, і там уже накладали турнікети, бо у мене ціла була тільки 1 ліва рука, коли почало все холонути й німіти, так, подумав, що все, а тоді трошки пізніше подумав за дитину, за дочку, от чесно кажучи, мабуть, це мене і врятувало.
Лікування було складним. Найважче далися місяці повної нерухомості. Фронтовик зізнається: досі важко звикнути до думки, що все змінилося назавжди. Але він не опускає рук, перебуває на реабілітації та чекає на протезування. А ще дбає про розвиток власної справи. Разом із товаришами облаштував місця для приготування фастфуду та їжі на мангалі.
Микола Ребров, ветеран російсько-української війни:
Звичайно, шаурма, дьонери, зараз люля будемо робити, також закупили там обладнання на вагу. М’ясо, овочі, сири, бринза, сулугуні на мангалі - все, що стосовно мангала. Це прийшло саме тоді, коли я був лежачий, тоді було дуже багато часу подумати й поміркувати, і саме тоді ця думка і з’явилась.
Саме таких страв Миколі хотілося скуштувати після повернення з позицій. Реалізувати задумане допомогли друзі-ветерани.
Ігор Ілюшкін, керівник ветеранської організації:
Це стає як коло єдності - таке цивільне побратимство, така цивільна бригада людей, коли одні працюють, другі допомагають, супроводжують. Більша частина допомоги - ми зараз займаємось хлопцями важкими, хто ще не звільнений, хто максимально розірваний, то треба їх морально підтримувати, і велика частина допомоги - це родини загиблих.
Відновлюватися ексбійцеві допомагає ще й спорт. Чоловік відвідує тренування та бере участь у ветеранських турнірах і змаганнях. Після реабілітації планує повернутися до цивільного життя і надалі розвивати бізнес. Хлопцям, які опинилися у схожій ситуації, радить попри все боротися.
Микола Ребров, ветеран російсько-української війни:
Мене поставило, мабуть, на ноги сама думка про те, що якщо я от зараз зупинюсь, нічого не буду робити, то це буде вважатися, як ворог мене переміг, тобто я буду переможений, а поки я рухаюсь, поки я йду вперед, я вважаю, що я не переможений.
