Собака стала мамою тигренятам: неймовірна історія любові [ Редагувати ]
Від двох білих бенгальських тигренят в Харківському екопарку одразу після народження відмовилася тигриця. Тоді малечу прихистила стафтер'єр Чилі й стала справжньою мамою для хижаків, а нині вже вчить їх полювати та захищати себе. Хоча ікла й кігті у тигренят вже набагато більші, ніж у названої мами. За незвичною родиною спостерігала Світлана Шекера.
Від цих двох бенгальських тигренят одразу після народження відмовилася їхня мама-тигриця.
У мами через два тижні почало зникати молочко, тигреня почали втрачати вагу, ну, це помітно. Чекати більше нічого, забираємо їх до себе.
Ветеринарка екопарку забрала їх додому, там у неї живе стафтер'єр Чилі. Уже на третій день вона почала сприймати малих хижаків, як власних малят.
Людмила Єрмохіна, ветеринарна лікарка:
Вони самі до неї вперше перші лізли. Вони лізли шукати цицьку, вони смоктали її грудь як пустушки, як дітки, тобто там нічого, там пусті пакети були, але ми, ну, добре просмоктувались.
Тигренята заспокоїлися й стали набирати вагу. У чотирирічної Чилі своїх цуценят ніколи не було. Але роль мами вона виконує справно.
Людмила Єрмохіна, ветеринарна лікарка:
Вона гріє, піклується за ними, слідкує, щоб вони нікуди не влізли, вона не дозволяє їм. Вони на неї бігають, вона може на них гиркнути й гарчить вона неоднократно на них, вони тоді так одразу такі по струночці вирівнялися, пузики втягнули.
Кіпери – доглядачі за хижаками, назвали малечу Дакота і Декстер. Нині їм уже два з половиною місяці. І вони повернулися до екопарку пізнавати довкілля.
Олена Клименко, працівниця Екопарку:
Вони з кіпером ходять, з лікаркою ходять, щодня у них прогулянки, ну, типу, вони допомагають, ходять з одного вольєру до іншого, хтось іде годувати інших хижаків. Тобто вони знають парк, вони відчувають його, тобто такі охоронці території, вони відчувають себе комфортно. Людей не бояться.
Чилі майже завжди поруч. Виховує дитинчат, як цуценят.
Людмила Єрмохіна, ветеринарна лікарка:
Вона вчить їх зараз полювати потрошечки. Ну, тобто ви там бачили трошечки моментів, коли вона, як собака, підплигує, вказує на точку, тобто на шийку, на брюшко, за лапку може. Вона не кусає, а просто так указує.
Та після таких забав тигренята швидко втомлюються і просяться на ручки.
- Мамине сонечко. Такі ігри їм ще важкуваті? - Да, ну по психіці, вони перегружаються і він начинає нервувати. Устала. Устала кошечка.
Час обіду незмінний, навіть під час знімань. Харчуються чотири рази на день. Випивають півтора літра молока і з'їдають 350 грамів яловичини.
- Давай, розкушуй. - А зуби всі вже є? - Да.
У світі нараховується усього 140 особин білих бенгальських тигрів. Четверо живуть у Харкові. Наглядачі кажуть: тварини вже звикли до вибухів, їх чути, хай як далеко б вони не звучали.
Юрій Гошовський, адміністратор екопарку:
На початку, коли ці звуки були ще нові, тварини стресували. Не лише хижаки, а й загалом усі тварини. Це було помітно і по мавпах, і по шимпанзе, і по інших. Вони дуже боялися. Ну, зараз я ось помічаю, що на гучні звуки вони вже не так сильно реагують.
Коли малята підростуть, їх можуть віддати за обміном до інших звіринців України та Європи.