Саміт Молдова-ЄС: чи залишиться Україна осторонь [ Редагувати ]
У п'ятницю в Кишиневі проведуть саміт Молдова-ЄС. Вперше Євросоюз влаштовує зустріч такого рівня з країною, що лише отримала статус кандидата на вступ. Лідери Євросоюзу, Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта, зустрінуться з президенткою Маєю Санду. Минулого тижня Молдова отримала "зелене світло" від ЄС на відкриття першого переговорного кластера.
Водночас просування України до ЄС блокує Угорщина. Чи означає це, що Молдова піде окремим шляхом? І які це може мати наслідки для Києва - дивіться далі у нашому сюжеті.
Молдова подала заявку на членство в ЄС майже одночасно з Україною - після повномасштабного російського вторгнення. Обидві держави разом отримали статус кандидата на вступ і так само в один день дістали схвалення на старт переговорів. Для формального їх початку треба відкрити переговорні кластери. Єврокомісія підтримує в цьому як Молдову, так і Україну.
Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської комісії:
Під безперервним вогнем Україна впроваджує реформу за реформою. Це вражає. Саме тому Комісія виступає за відкриття першого кластеру переговорів. Україна виконала свою частину. Тепер маємо це зробити й ми. Адже процес приєднання ґрунтується на заслугах. І Україна заслуговує рухатися вперед.
Такої думки не всі лідери європейських країн. На попередньому саміті лідерів ЄС Угорщина заблокувала відкриття першого кластера про переговори Євросоюзу з Україною. Це поставило під загрозу тандем Києва та Кишинева на шляху євроінтеграції, адже Молдова немає жодних політичних перешкод. І з технічного боку готова до старту так само, як і Україна.
Гійом Мерсьє, речник Європейської комісії:
Ми спробуємо дати всім державам-членам можливість зайняти позитивну позицію щодо обох країн у відкритті першого кластера з фундаментальних питань. Ми не вимагаємо від'єднання Молдови. Держави-члени повинні вирішити, чи хочуть вони цього.
Ще рік тому питання про розʼєднання Молдови та України навіть не згадувалося, розповідає Лауренціу Плешка, політолог Німецького фонду Маршалла. Але тепер таку можливість допускає навіть профільна єврокомісарка Марта Кос. Офіційної позиції Кишинева з цього питання немає. За словами експерта, Молдова не хоче йти окремо, адже відносини з Україною зараз на найвищому рівні, і країна відчуває моральний борг за захист.
Лауренціу Плешка, координатор програми в Бухарестському офісі Німецького фонду Маршалла:
Обговорення цієї теми лунають у великих європейських столицях вже понад пів року. Але я б сказав, що Молдова зараз морально не може дозволити собі виступати з такою ініціативою. Тому що ЄС активував свою політику розширення завдяки хоробрим українським солдатам, які захищають не лише свою країну, а й увесь регіон. Але найголовніше, якщо говорити про Молдову, то Україна зараз фактично є країною, яка захищає Кишинів від російської агресії.
Водночас Молдові було б вигідно саме зараз відкрити перший кластер, вважає експерт Лауренціу Плешка. Не в останню чергу - через наближення парламентських виборів та гібридну загрозу з боку росії.
Лауренцію Плешка, координатор програми в Бухарестському офісі Німецького фонду Маршалла:
Найкраще для Молдови - відкрити кластери вже завтра або якнайшвидше. Це буде великим стимулом для керівної партії, а також для громадян. Якщо проєвропейські сили в Молдові не здобудуть більшість, і виникне політична криза, або навіть якщо в Кишиневі буде проросійська більшість, це все змінить у процесі вступу Молдови до ЄС.
Для України дуже важливо залишатися у тісному зв’язку з Молдовою, каже Ігор Рейтерович, політолог і керівник політико-правових програм громадської організації "Український центр суспільного розвитку". За його словами, спільний рух обох країн, каже політолог, посилює аргументи на користь інтеграції України, особливо в протистоянні з Угорщиною.
Ігор Рейтерович, політолог, керівник політико-правових програм громадської організації "Український центр суспільного розвитку":
Все ж таки прив’язка ще Молдови додає додатковий, так би мовити, аргумент всім європейським країнам, які підтримують цю інтеграцію, у своєму протистоянні з Угорщиною. Тому що вони кажуть, дивіться, ви ж не тільки блокуєте Україну, ви фактично блокуєте Молдову, а до Молдови у вас питань немає. Тому в такому випадку, коли ми зараз знаходимося разом, для нас це більше плюс. І треба докласти зусиль, щоб нас, мабуть, найближчим часом не роз'єднали.
Те, що Молдова може відкрити перший кластер сама, без України, насправді глобально не вплине на процес євроінтеграції, вважає Ніна Вуянович, експертка з розширення ЄС на Західні Балкани дослідницького центру Bruegel у Брюсселі. За її словами, чимало країн в ЄС починали шлях разом, але врешті досягли своєї мети, хоч і в різний час.
Ніна Вуянович, експертка з розширення ЄС на Західні Балкани дослідницького центру Bruegel (Брюссель):
Рух уперед для однієї країни - це завжди позитивний сигнал для всього регіону, адже одна країна може стати рушієм змін й мотивувати інші країни наздоганяти в процесі євроінтеграції. Отже, передусім - це ніколи не є негативною новиною, що одна країна випереджає інші. Це лише свідчення того, що процес інтеграції до ЄС відбувається, що він реальний, відчутний і можливий.
Експертка зауважує, що кластер з фундаментальних питань — це розділ законодавства, який охоплює демократію, правосуддя та державне управління. І зазвичай його закривають останнім. Тож це не означає, що одна країна вступить до ЄС раніше за іншу.
