Як правильно утилізувати снаряди? [ Редагувати ]

Це звучить абсурдно, але "утилізація боєприпасів по-українськи" (це коли снаряди самі вибухають на складах) - набагато економніша, ніж утилізація правильна, на промислових підприємствах. За останні 5 років самознищилося щонайменше 100 тисяч тонн військового добра. Це снаряди, міни, патрони та ракети.

Аби утилізувати таку кількість боєприпасів на заводах, довелось би витратити близько мільярда гривень! Цього ж року у бюджеті закладено на утилізацію лише 133 мільйони гривень, на які можна буде знешкодити лише 13 тисяч тонн.

А в Україні такими, що треба утилізувати, є щонайменше півмільйона тонн боєприпасів.

Ось дещо з того, що лежить у військових ангарах, або просто неба, присипане землею і чекає на утилізацію. Це - протитанкові патрони. Так вони виглядають. І це - величезна кількість мінометних мін, як ось ця 120-міліметрова, або така - 80-міліметрова. Небезпека цих мін у тому, що вони осколково-фугасні і, якщо розриваються, то ось такі залізні уламки розлітаються на кілька сотень метрів, руйнуючи все.

Якщо арсенали знешкоджуватимуть і далі аналогічними темпами, то питання наступної "Новобогданівки", "Артемівська" чи "Лозової" - лише справа часу.

Що таке "утилізація по-правильному" і чому вона не працює в Україні? Матеріал Юрія Сидоренка.

За словами фахівців, процес утилізації боєприпасів не є зворотнім процесом їхнього створення. Якщо зовсім просто, то спочатку треба від’єднати висадник, якщо йдеться про міни чи снаряди. Потім відкрутити капсульну втулку, потому випалити вибухову речовину, і лише після того з самого корпусу боєприпаса виокремити цінні метали, якщо вони там є.

На двохстах тридцяти гектарах цього підприємства не палить навіть директор, і тут жорстко борються із пияцтвом. Чи не кожного дня спеціальна лабораторія перевіряє працівників на вміст алкоголю у крові. Завод "Імпульс" у Шостці - один з чотирьох, який займається утилізацією боєприпасів.

Тут усі корпуси огороджені великими земельними валами - це своєрідний захист від вибухової хвилі. А ось це спеціальні кабіни, де і знешкоджують старі боєприпаси. Вони витримують вибух потужністю у двадцять кілограмів тротилу. Цього б вистачило, аби перетворити на порох дев’ятиповерхівку.
 
Євген Чернов, директор казенного підприємства "Шосткинський завод "Імпульс":

 - Стены - 800 миллиметров, мелкозернистый бетон, арматура - диаметр 40 миллиметров, расстояние между арматуринами - 2 сантиметра. Таким же образом сделаны полы и боковые стенки. Тяжелая бронедверь - 150 миллиметров, без закрытия которой процесс в кабине не начинается.

Сьогодні вночі з Одеси до Шостки прийшла перша партія боєприпасів для утилізації - всього 850 тонн. І вже від завтра їх потрошитимуть. Тут переконують: усі найнебезпечніші операції на заводі виконують автомати.

Євген Чернов, директор казенного підприємства "Шосткинський завод "Імпульс":

  - Мы зашли в кабину, где извлекается взрыватель. Самая опасная операция, это касается боеприпаса в окончательно снаряженном виде. Вот заезжает специальная тележка с заземленной цепочкой по полу. Здесь лежит боеприпас, боеприпас берется, ложиться на ложемент, зажимается взрыватель. После этого работник выходит. Вот есть специальный монитор. Вот боеприпас, вот он вывернулся, красный огонь меняется на зеленый. Взрыватель берется, все ставится сюда, боеприпас - сюда, после этого он берет и выкручивает капсульную втулку.

Цього року - це перша партія для утилізації. Досі це підприємство, як і всі інші, простоювало. Знешкодити 850 тонн боєприпасів для заводу дрібниця - тут щороку можуть переробляти 10 тисяч тонн небезпечного озброєння.

Віталій Немілостівий, заступник міністра промислової політики України:

  - Перша цифра, яка була озвучена, що треба утилізувати 2,5 мільйона тон боєприпасів, через декілька років - 650 тисяч тон, потім з’явилася цифра 250 тисяч тон боєприпасів, які потребують утилізації. І на сьогоднішній час в країні немає ясного розуміння, яка кількість боєприпасів потребує утилізації.

Скільки боєприпасів у незадовільному стані перебуває на армійських складах, не знає ніхто. Як нікому не відомо й те, яку кількість і якої саме зброї треба утилізувати в Україні, каже заступник міністра промполітики.

Вже не один уряд намагався це з’ясувати, але за останні 13 років (стільки діє програма утилізації) цього зробити так і не спромоглися. Теперішній - не виняток.  Наприкінці травня Кабмін ухвалив таємний перелік боєприпасів, які мають пустити з димом, але на складах все й нині там.

Валентин Бадрак, керівник Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння:

 - Только в 2003 году, это пик украинской утилизации, было утилизировано 35 тысяч тонн, выше этой точки Украина не поднималась.

Військові експерти стверджують: навколо переробки вибухонебезпечного брухту точиться запекла підкилимова війна. Багато приватних структур охочі до бюджетних грошей - і це значно уповільнює процес.

Євген Чернов, директор казенного підприємства "Шосткинський завод "Імпульс":

  - Процесс утилизации - это серьезный процесс. Но он не заканчивается, когда все разорвали и разложили все по полочкам - порох отдельно, гильзы отдельно, взрывчатка отдельно. А когда по бухгалтерии подписан последний акт учета и сошлось все - сколько вышло металлолома, сколько взрывчатки. Чтоб ни в коем случае не допустить ухода этих боеприпасов в виде криминальных схем или за рубеж.

Це карта небезпечних арсеналів. Вони по вінця начинені смертоносним залізом. Такі є чи не у кожному регіоні України. Який із них вибухне наступним, можна лише здогадуватись.
 
Два дні чотирнадцять тисяч евакуйованих з Лозової провели не вдома. Багато кому з них після військового феєрверку просто нікуди повертатися: будинки зруйновані.

 - Продали все вот там, а теперь вот фейерверк устроили там, чтоб люди нищие вообще остались без ничего.