Остання флотилія: Україна втрачає статус морської держави [ Редагувати ]

Свій протест щодо бездіяльності влади українці, як правило, висловлюють виходячи на вулицю, на майдани, або перекриваючи рух транспорту. Зараз є всі підстави очікувати протестного "ноу-хау". Перекритою для судноплавства може виявитися ріка Дунай.

Україна втрачає статус "морської держави". Це черговий удар по іміджу країни. Ще 15 років тому ніхто б у це не повірив. Український флот вважався одним із найпотужніших у світі. Та спочатку у всіх на очах на дно пішло "Чорноморське пароплавство", а тепер потопає державний перевізник номер один - "Українське дунайське пароплавство".

Колектив цього підприємства переконує, що держава свідомо веде їх до банкрутства - укладає невигідні контракти, нарощує борги і поступово, через третіх осіб, розпродує судна. Розслідування Андрія Анастасова:

Парадокс: у державному українському порту заарештоване державне ж судно. Це "Микола Заболоцький" "Дунайського пароплавства". Торік підприємство віддало теплохід іноземній компанії "Бардина Шипменеджмент" у так званий "бербоут-чартер" - це щось на кшталт оренди,  але із зобов'язанням ремонтувати судно.

Восени "Бардина" влізла у борги, відмовилася їх погашати (мовляв, криза, грошей немає) і просто покинула "Миколу Заболоцького" в Одесі. Зараз теплохід під арештом, він знеструмлений і позбавлений будь-якого постачання. Деякі члени екіпажу відмовляються покидати борт. Моряки вимагають зарплати за п'ять місяців.

Владислав Бочкарьов, старший механік теплохода "Микола Заболоцький":

- Питаемся сами, кто как может. Топлива у нас осталось буквально на несколько дней. Воду уже покупаем за свой сет. Ну не обеспечивает нас никто!

У гіршому разі "Заболоцький" буде конфіскований. Точно так само за борги "Бардини" в Туреччині заарештовані ще два судна "Дунайського пароплавства" - "Василь Шукшин" і "Сергій Грицевець". За останніми даними, їх уже готують до продажу з аукціону.

Це чергова втрата для українського флоту. В "Бардині Шипменеджмент" у всьому звинувачують "Дунайське пароплавство". Мовляв, коли в умовах кризи бербоут для компанії став невигідний, орендодавець не пішов на компроміс і загнав ситуацію в глухий кут.

Ігор Трегуба, представник компанії "Бардина Шипменеджмент ЛТД":

- Мы неоднократно обращались в пароходство с просьбой: заберите свои суда назад. Но от нас требовали только продолжать бербоут, оплачивать ставку, и больше ничего. То, что никто в пароходстве не был заинтересован в том, чтобы сделать этот бербоут все лучше и лучше, в этом я уверен.

У "Дунайському пароплавстві" в місті Ізмаїл - кадрова чехарда: за минулий рік Міністерство транспорту змінило шістьох президентів компанії. Днями призначило нового - Вадима Сухоненка, котрий має намір судитися з "Бардиною".

На його думку, контракт з іноземною фірмою (до речі, за згодою Мінтрансу) від самого початку укладали на невигідних умовах. Фахівець вбачає в цьому таку схему: теплоходи спеціально підводять під арешт, за кордоном продають "з молотка", а скупає їх та сама "Бардина" або близька до неї компанія. Підозри Сухоненка посилились, коли колишні співробітники "Дунайського пароплавства", які відповідали за ті самі контракти, пізніше виявилися співробітниками "Бардини".

Вадим Сухоненко, президент ВАТ "Українське дунайське пароплавство":

- Это, чтоб мы понимали, компания бумажная, проектная, которая была организована только для того, чтобы перевесить суда первичные, забрать их от пароходства и отдать кому-то дальше. Конечной целью, я так понимаю, было весь морской флот перевести - по крайней мере, который у них в бербоуте был - через полученные деньги, либо потом через аукционы. Ситуация развивалась по сценарию всем известного развала "Черноморского флота".

Криза горезвісного "Чорноморського пароплавства" припала на розпад Радянського союзу. Начальником ЧМП тоді був Віктор Пилипенко. 1992-го його відсторонили від керівництва підприємством: каже, заважав розкрадати флот, а участь у цьому брали найвищі посадовці держави. За словами Віктора Васильовича, схеми захоплення теплоходів відтоді не змінилися: усе той самий невигідний бербоут, ті самі офшорні компанії

Віктор Пилипенко, начальник "Чорноморського пароплавства" (1986-1992):

- Ну, это было наглое воровство, одним словом, если конкретно говорить. И все оно прикрывалось различного рода сдачей в аренду, платежами за долги. Три или четыре комиссии было депутатских, разбирали все это, докладывали на Верховном совете. Есть решение Верхового совета, что незаконно все это делается, что надо все восстановить и сохранить пароходство. Увы, ничего не помогло.

ЧМП вже не повернути, каже капітан катера "Зеніт" Микола Гергель, а ось за рідне "Дунайське пароплавство" іще варто поборотися.

Микола Гергель, капітан катера "Зеніт" (УДП)

- Вот это наши пассажирские, так называемые флагманские суда. Белые пароходы, которые в основном и зарабатывают деньги.

Нині на балансі УДП понад шістсот суден. У робочому стані - не більше тридцяти. Інші ж дорогим баластом стоять на приколі. Іржавіють прогулянкові ракети, які вже стали раритетними. Вкриваються іржею й річкові теплоходи, баржі.

У керівництві пароплавства кажуть: продаж усього шести таких посудин на метал міг би врятувати підприємство. "Українське дунайське пароплавство", принаймні, погасило би 5-мільйонний борг за зарплатою. Однак уряд поки не дозволяє продавати це держмайно.

Тим часом у трудовому колективі настрій революційний: через скрутну економічну ситуацію в квітні звільнять вісімсот співробітників пароплавства.

Віктор Коноваленко, інспектор відділу кадрів ВАТ "Українське дунайське пароплавство":

- Ситуация остается прежней: довести нашу судоходную компанию до банкротства. Придет богатый, но недобрый дядя. Все, что лишнее, что подлежит ремонту, строительству, развитию - это будет отсечено. Останется небольшая группа судов, которая его вполне устроит, и Украина, я еще раз повторяю, потеряет уже всякую надежду возродиться как морская держава!

Колектив пароплавства вимагає, щоб із Києва до Ізмаїла приїхали очільники країни - розібратися у справжніх причинах кризи пароплавства. В іншому разі капітани погрожують на своїх суднах вийти на Дунай і перекрити ріку.

Андрій Анастасов, кореспондент:

- Ми отримали офіційну відповідь на свій запит від Генеральної прокуратури України. Управління нагляду за додержанням законів на транспорті вивчає матеріали щодо укладення окремих контрактів, за якими працювало "Українське дунайське пароплавство". Результати перевірки управління готове надати журналістам. І поки спливає час, українські пароплави все далі від рідних берегів.

Андрій Анастасов, Ігор Мєхоношин, "Подробиці Тижня", телеканал "Інтер"