Чи перетвориться ЄС на федеративну державу? [ Редагувати ]

Кордони мiж країнами Євросоюзу за кiлька рокiв взагалi можуть втратити своє первинне значення. А сам ЄС - перетворитися на федеративну державу. Такий варiант розвитку подiй виглядає цiлком реальним, зважаючи на положення проекту першої європейскої Конституцiї, який було ухвалено на саммiтi у Салонiках.

Нова конституцiя Європи починається висловом давньогрецького iсторика Фукiдiда. "Наша конституцiя - i є демократiя, бо вона дає владу не меншостi, а багатьом". Першого примiрника грецькою мовою у Салонiках отримав нинiшнiй голова европейского Союзу грецький прем'єр-мiнiстр Костас Симiтис.

Костас Сiмiтiс, прем'ер-мiнiстр Грецiї: "Незважаючи на непорозумiння та сумнiви - ось цей документ перед нами. Так, вiн заснований на компромiсi, але це добрий компромiс".

Осени почнеться обговорення проекту на мiжурядовiй нарадi країн ЄС, i там, попри бажання авторiв, до нього неодмiнно внесуть змiни. Уже в Салонiках чотири країни - Iталiя, Iспанiя, Португалiя та Польща - зажадали, аби в текстi конституцiї додати згадку про Християнство - основу європейської цивiлiзацiї. Хоча це може й не сподобатися багатьом мешканцям сучасної Європи, котрi сповiдують iслам.

Тим часом, як увагу було прикуто до конституцiйного процесу, мало хто зважив на невелику доповiдь, iз якою перед лiдерами ЄС виступив Хав'єр Солана. Вiн уперше розповiв їм про нову доктрину безпеки та оборони Союзу. На думку верховного представника, найперше Європа мусить навчитися захищати себе вiд зовнiшнiх загроз. У цьому сторiччi головними загрозами Солана вважає тероризм, поширення зброї масового ураження та органiзовану злочиннiсть.

Для боротьби з ними треба збiльшити витрати на оборону, щоб надалi не залежати вiд НАТО i США, а вздовж зовнiшнього кордону ЄС створити ланцюг iз держав-друзiв. Серед цих форпостiв згадано й Україну та Кавказькi республiки. На пiвднi лiнiя оборони має пролягти африканськими країнами Середземномор'я. Потурбувавшись про безпеку ззовнi, Спiльнотi пропонують агресивнiшу поведiнку поза її кордонами.

Хав'єр Солана, 20 червня 2003 року: "Європа здатна витрачати на оборону 160 мiльярдiв євро. Ми самi тодi зможемо проводити кiлька операцiй одночасно. Нам треба виробити таку стратегiю, що передбачає блискавичну, швидку, а де необхiдно - i жорстку iнтервенцiю".

Наголошуючи на важливостi транс-атлантичних взаємин зi Сполученими Штатами, Солана заявив, що найближчими роками партнерами ЄС у забезпеченнi глобального миру будуть також Росiя, Китай, Японiя, Канада та Iндiя. Тiльки так європейцi зможуть почуватися безпечними у свiтi, де багато загроз.

Залишаючи гостинну Грецiю, лiдери ЄС погодилися з колегами iз 10 схiдноєвропейских держав, що затвердять конституцiю навеснi наступного року, коли Європа вже стане домiвкою 25-ти. Дехто вже тепер планує пiдписання влаштувати у Римi, а конституцiю назвати "новою Римською угодою", на честь першого договору, з якого почалося Європейське спiвтовариство пiвсторiччя тому. У цьому, на думку європейцiв, є певний символiзм, не менший, нiж пiдписання договору про розширення ЄС на сходах старовинного Акрополю.