Сотні хімічних атак проти ЗСУ: як рф уникає відповідальності [ Редагувати ]
росіяни регулярно грають, порушуючи правила. Війни, зокрема. А саме конвенції про заборону хімічної зброї.
Окупанти все частіше застосовують небезпечні хімічні речовини проти ЗСУ. Від початку повномасштабної війни вже зафіксували майже півтори тисячі таких випадків. Якими речовинами оперує армія агресора та чому, юридично, ті речовини не підпадають під конкретне визначення саме "хімічної зброї"? У всіх юридичних тонкощах російської війни на винищення та "витравлення" розбиралась міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Хімічні атаки з боку росіян трапляються все частіше на полі бою. Це доводить статистика минулого місяця. В Генштабі ЗСУ кажуть, зареєстрували 371 випадок. Це рекорд від початку повномасштабної війни. Йдеться не про високотоксичну хімічну зброю, а про небезпечні хімічні речовини. У малих дозах вони не смертельні. В більшості випадків викликають задушливий кашель, сльозотечу, їдке щипання носа та очей, деколи блювоту. Але нібито некритичні симптоми, як то неможливість відкрити очі та загальна слабкість, на війні роблять із дезорієнтованої людини легку ціль для ворога. Зазвичай гранати з отруйним газом окупанти спускають з безпілотників. Подеколи їх кидають вручну чи за допомоги далекобійної зброї. Зараз найчастіше армія окупантів застосовує гази хлорацетофенон та хлоробензальмалононітрил. Це бойові отруйні речовини подразнювальної дії. В народі їх називають сльозогінним газом. Його використовують правоохоронці багатьох країн світу для припинення вуличних безладів. У великих дозах вони можуть викликати опіки шкіри, параліч серця та навіть смерть.
Геміш де Бреттон Гордон, командир хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного полку Великої Британії у відставці:
Щодо газу сіес - все дуже просто. Він незаконний згідно з конвенцією про хімічну зброю. Під час Першої світової війни виявили, що найкращий спосіб витягнути війська з окопів - це випустити хімічну зброю. Тоді використовували хлор. І цей метод так само ефективний в Україні. Я навіть не уявляв, наскільки часто це відбувається зараз на полі бою в індустріальних масштабах.
кремль продовжує заперечувати використання хімічних речовин в Україні. Хоча на російському телебаченні неодноразово показували їх застосування. До прикладу, цей матеріал. В траншею ЗСУ летить граната, яка викидає хмару диму. Окупанти демонструють боєприпаси під назвою "Черемха". В них міститься бойова отруйна речовина хлорцетофенона. Це теж поліцейський засіб для розгону демонстрантів. Саме його країна-агресорка передавала українському "Беркутові" для розгону Революції гідності.
Ленні Філіпс, старший науковий співробітник з хімічної зброї в Королівському інституті оборонних досліджень RUSI:
На російському телебаченні розрекламували, що використовують засоби боротьби з масовими заворушеннями. Організація із заборони хімічної зброї попередила росію про незаконність їх використання. Тож я не вірю, що місцеві командири використовують хімічні речовини самі, не знаючи, що вони порушують Конвенцію про хімічну зброю. Той факт, що газ все ще використовують, це навмисна згода російського командування порушити Конвенцію про хімічну зброю.
В ЗСУ зафіксували один смертельний випадок та близько пів тисячі звернень по медичну допомогу після хімічних атак. В генштабі підкреслюють, не підтвердили, принаймні поки що, жодного випадку застосування саме хімічної зброї. Бо у її перелік не входять гази, які зараз найчастіше використовують на фронті росіяни. Але це все одно не є дозволом на їх використання. Конвенція про заборону хімічної зброї не допускає застосування "засобів боротьби із заворушеннями", тобто сльозогінних газів. А у Женевському протоколі 1925 року заборонено використання задушливих, отруйних та інших газів. І щойно українська сторона назбирає достатньо доказів порушень з боку армії агресорки, зможе звернутися до Міжнародного кримінального суду.
