У малих містах проводять для воїнів тренування з адаптивних видів спорту [ Редагувати ]
Учасник російсько-української війни Андрій Кучер проводить для військовослужбовців тренування-презентацію з адаптивних видів спорту. Зустрічі організовують переважно в невеликих містечках, щоб довести, що реабілітація можлива не тільки в столиці.
Тож, який ефект від таких тренувань? Чи має попит така програма реабілітації?
Чинні та колишні військовики - тихо перемовляються у спортзалі. Нині їм розповідатимуть, а головне залучатимуть до адаптивного спорту. Це - тренування, що можуть стати частиною реабілітації. Вони допомагають пристосуватися до життя у суспільстві після важкого поранення. Один із популярних видів - стрільба з лука.
Ветеран за позивним "Балу" намагається влучити у ціль. Чоловік воював із 2015 року, а 2022 - його комісували. Після тривалої реабілітації - такі заняття, каже боєць, ковток свіжого повітря.
Позивний "Балу", ветеран російсько-української війни:
У будь-якому випадку людей треба стимулювати, психологічно їм допомагати. Щохвилини треба, щоб із людиною спілкувались і підтримували його, бо реально в людей у такому стані здає психіка.
Євген - із протезом на руці - намагається влучити у баскетбольне кільце. Ветерана комісували вісім років тому, після поранення на Луганщині. У мирний час чоловік любив спорт і тепер радий повернутися до тренувань.
Євгеній Руденко, ветеран російсько-української війни:
Під тебе підстроюються, можеш вибрати на свій стан, чим можеш зайнятись, це важливо. Це класно, я просто завжди займався спортом, це відчуття потрібності, що ти щось можеш, це дуже круто.
Стрільба з лука, метання ядра, баскетбол та й інші види спорту - доступні для людей, що втратили кінцівки чи пересуваються на візку. Усе завдяки адаптивному спорту.
В обласних центрах уже створюють ветеранські спортивні команди, а ось у невеличких містечках - про такі можливості знають мало. Рік тому Андрій Кучер - теж ексучасник російсько-української війни, створив громадську організацію "Міцні трьохсоті". І вирушив невеличкими населеними пунктами розповісти про переваги адаптивних занять.
Андрій Кучер, голова спілки поранених військовослужбовців:
Зараз в мене в плечі титанова пластина, осколки залишились. М'яз впав і не підіймається рука, але коли я спробував адаптивні види спорту, мені це допомогло зрозуміти, що в мене є можливості долучитись до побратимів, які як і я пройшли цей досвід, вони мене мотивували, і я в цьому потоці почав ставити цілі й досягати їх.
Під час поїздок і спілкування Андрій власним прикладом показує ветеранам, що адаптивний спорт - це шлях до самореалізації. Тренування допомагають позбутися негативних думок, агресії, дають можливість зміцнити здоров'я!
