Дмитро Коляденко в проєкті «Моя історія»: «Україна переможе, тоді й весілля буде» [ Редагувати ]

В ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» в слоті мовлення телеканалу «Інтер» вийшло інтерв’ю з актором і шоуменом Дмитром Коляденком. Чи готовий артист вступити до лав ЗСУ та піти захищати Україну? Як його творчість допомагає українцям під час вторгнення? До чого привів Дмитра пошук нових серйозних стосунків? Про це шоумен розповів у програмі «Моя історія» ведучій Анастасії Даугуле.

В ефірі програми Дмитро Коляденко повідомив, що з самого початку повномасштабного вторгнення був у Києві, а зараз стоїть на військовому обліку. Артист акцентував увагу на тому, що якщо отримає повістку, обов'язково поповнить лави ЗСУ та візьме до рук зброю: «Я на обліку, все по-чесному. Вони знають, що я в Києві. Якщо прийде повістка, то, звісно, я буду на фронті. Це мій обов’язок, адже я чоловік», – сказав Коляденко.

Дмитро, як відомо, продовжує працювати в театрі. На його думку, у період повномасштабного вторгнення вистави набули іншого сенсу і стали своєрідним способом для українців зцілитися та відволіктися від негативних новин.

«Мені здається, зараз я роблю все правильно. Беру участь у виставах. У мене є така місія – допомагати людям зі сцени. Ми, актори, як психологи. Зараз аншлаги по всій Україні, бо вистави дають світло. Люди приходять і забувають, що триває війна. Вони отримують бальзам на душу. Вони вимикаються від часу, бо є мистецтво і драматургія. Мені здається, що це правильно – бути мені поки на сцені й тішити глядача України», – зізнався артист.

Під час інтерв’ю Дмитро поділився творчими мріями, які він зараз плекає: «Хочу, щоб Олена Коляденко поставила нову виставу – Мольєра, щось таке. Наприклад, нову історію Моцарта і Сальєрі, де в мене буде маленька роль. Так, я все придумав. Театр – це дуже важлива місія».

Також 52-річний Дмитро Коляденко зізнався, що, хоча він шукає особистого щастя та готовий почати нові стосунки, зараз перестав ходити на побачення: «Я мрійник, а дівчатам потрібні гроші. Уже попався на вудочку: відправляв гроші раз, два, три рази. А потім зрозумів, що досить! Ми ще навіть не цілувалися, а вони вже просять духи, мобілку, комп’ютер… Походи по ресторанах – зараз це дуже дорого. Я пішов, але нема удачі, поцілунку навіть нема. Ну навіщо таке побачення? Мені стає нецікаво. Знову згадую колишніх – Олену Коляденко, Ірину Білик. Вони були найкращими. Вони є найкращими й досі».

Артист підкреслює, що за два роки великої війни змінився і зовнішньо, і внутрішньо: «Я почав молитися. Вірю в те, що Бог чує. Упевнений, що все буде добре. Свято буде і на нашій вулиці. Мрію, надіюсь, що Україна переможе. Тоді й весілля буде, в мене є й така мрія».

Повне інтерв’ю з Дмитром Коляденком у проєкті «Моя історія» 

Дивіться авторську програму «Моя історія» в ефірі телемарафону «Єдині новини» в слоті мовлення телеканалу «Інтер» що два тижні – у неділю о 21:00.