Грузія протестує через закон про іноагентів: 20 осіб затримали [ Редагувати ]
Законодавчий косплей росії по-грузинськи. У Грузії масові протести: студенти оголошують безстроковий страйк, а силовики - розганяють мітинги. Все через законопроєкт про іноагентів. На думку мітингувальників - це ризик. Бо заблокує вступ в ЄС. Що не так із законопроєктом? Чи справді він копія російського? І хто, зрештою, переможе: парламент, чи вулиця? Про грузинські протести далі.
Анрі Оханашвілі, голова юридичного комітету парламенту Грузії:
Ми не обговорюємо предмет закону. Слухання будуть суто бюрократичними. У вас є які-небудь питання? Немає? Можемо переходити до голосування.
Хвилина - це мало, чи забагато? Для юридичного комітету грузинського парламенту цілком достатньо. Законопроєкт щодо іноагентів парламентарі обговорювали приблизно хвилину! І це попри суспільний резонанс! Далі більше - представники опозиції, яких спершу не пускали у парламент, не встигли навіть потрапити на засідання. А от провладна та проросійська партія "Грузинська мрія" заходила в будівлю під прикриттям пожежної машини та під вигуки "Раби! Росіяни!".
Силовики відтісняли мітингувальників від будівлі парламенту - кількох людей побили, 20 затримали, з-поміж них є іноземці. Громадяни США та росії.
Грузія протестує через закон про іноземних агентів. Понад рік документ активно просуває проросійський парламент країни. І чим ближче до останнього - третього читання, яке відбудеться вже сьогодні, тим більше людей приєднуються до протесту. Одинадцятого травня на вулиці вийшло, за різними підрахунками, від п'ятдесяти до двохсот тисяч людей. І це, кажуть грузини, наймасовіший протест в історії їхньої країни.
Закарія Чахвадзе, інженер:
Ми, грузини, стоїмо тут. Бо ми, грузини, не хочемо, щоб цей закон приймали. Грузини не хочуть росії, ми хочемо Європи. І це все. У нього немає альтернативи.
Закон про іноагентів вимагає, щоб неурядові організації та незалежні ЗМІ, які отримують понад 20 % фінансування з-за кордону, називали себе іноземними агентами. Аналогічний закон вже діє в росії. Президентка країни Саломе Зурабішвілі законопроєкт не підтримує, однак і важелів впливу на парламент - не має. Хоча й погрожувала ветувати його.
Петро Олещук, політолог:
Практичних наслідків - це накладання вето, немає. Тому що потім цей законопроєкт повернеться до парламенту і парламент його успішно подолає. І на цьому, власне, ця історія завершиться, але президентка таким чином зможе заробити певні політичні бали.
Також, як альтернативу, президент просить панівну партію "Грузинська мрія" не давати зеленого світла закону, поки в країні не пройдуть парламентські вибори. Голосування заплановане на 26 жовтня.
Саломе Зурабішвілі, президент Грузії:
Перенесіть термін, коли цей закон має набути чинності, до 1 листопада, тобто до періоду після 1 листопада. І нехай той, хто прийде до керівництва унаслідок цих парламентських виборів, вирішить: цей закон російський, чи він якийсь переспів інших законів.
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе - іншої думки. Очільник уряду пообіцяв: закон ухвалять уже цього тижня, а протестувальникам - пригрозив судами. З демократичною Європою, говорить Кобахідзе, теж порозуміються.
Іраклій Кобахідзе, прем'єр-міністр Грузії:
Я мав розмову з Євросоюзом і ОБСЄ, тобто ми готові до дискусій з ними. Що стосується ставлення опозиції, то це абсолютно зрозуміло - так само як вони боялися вступати в дискусію раніше, сьогодні вони теж бояться, тому що їм нічого сказати. Коли закон передбачає єдине - подання декларації один раз на рік, я навіть теоретично не можу уявити, яке тут зауваження може бути.
Але вони є. У 12 міністрів закордонних справ країн-членів ЄС. Чиновники попросили негайно прокоментувати ситуацію в Грузії високого представника Євросоюзу Жозепа Борреля та єврокомісара з питань політики сусідства й розширення - Олівера Варгеї. Адже Грузія, як і Україна, була кандидатом на вступ в ЄС.
Петро Олещук, політолог:
Якщо, наприклад, цей закон ухвалюється, то все питання євроінтеграції можна вважати закритим принаймні на якийсь час, поки цей закон буде діяти.
Однак багатьом грузинам, особливо молоді, хочеться стати частиною Європи. Тому в понеділок студенти найбільших вишів країни, замість навчання, вийшли на протест. Акцію підтримали понад 10 університетів.