У Музеї Гончара випікають паски для бійців АТО [ Редагувати ]

Паски для українських військових напередодні ввечері випікали в столичному музеї Івана Гончара. Допомагали справжнім господиням діти. А ті, хто з кулінарією на "Ви", розмальовували писанки та плели маскувальні сітки. За процесом спостерігали наші кореспонденти.

"А ти пам’ятаєш, що ми туди кидали? - Муку? - Так, дріжджі, яєчка, що там ще? - ізюм".

Тут за головного пекаря - Олена - старший науковий співробітник музею Івана Гончара. Вона місить тісто, паралельно навчає малечу Варвару та Оринку. Усі складові - борошно, цукор, сир, яйця - принесли люди. Просто привозять все у музей, бо знають - щотижня тут готують смаколики для наших воїнів.

"За кількістю пиріжків то вже не перерахувати. Перша наша толока, що відбулася у жовтні, то ми випікли близько 700 пиріжків. Зараз ми щотижня печемо пироги - гарні, сонячні, яскраві. Це стало візитівкою нашого музею".

Рецепт великодньої паски - сімейний, - говорить Олена. Йому вже не один десяток років. Жодних барвників, домівшувачів, тільки натуральні інгредієнти.

"Зараз ми тісто вимісили і воно має підійти. Ми кладемо його в діжу. Так. Накриваємо. І воно тепер має десь півтори години підійти".

Поки тісто на паски підходить, господиня поспішає замісити сирні бабки.

"Так. Зараз ще цукор кинемо. Нам треба сир. - А можна я? - Так, звичайно! Зараз я тобі досиплю. и поверху крути, а я по низу".

Окрім смачної випічки, воїнам також передадуть писанки, розмальовані столичними школярами. Рук не так багато, тож діти поспішають. Хочуть намалювати якомога більше і яскравіше. А ще - додати написи, щоб бійці, побачивши їх, усміхнулись.

"Спочатку в тебе може щось не виходити. Але на наступний раз в тебе виходить краще й краще і з часом ти так втягуєшся, що можеш малювати по 4-5 годин", - розповідає Олександра.

"Це називається писачок, в нього набирається віск, нагрівається і малюються узори. Спочатку олівцем, тому що так одразу куди важче. Так роблять ті, хто займається цим професійно", - каже Марічка

За вечір господині спекли 30 пасок і 4 сирних бабки. Вже завтра - у суботу - гостинці волонтери доправлять на Луганщину нашим артилеристам.

"Для них це буде сюрприз. Вони не чекають, бо ми нещодавно від них тільки повернулися. Але я впевнена, що дуже зрадіють, бо багато з них хто хотів зараз знаходитися вдома і ті свята зустріти в родинному колі. Так як ми звикли - поцокатись яєчками, з’їсти пасочку і сходити до церкви", - каже волонтер Олеся Борсук.