Волонтери місії "Евакуація-200" допомагають знаходити тіла військових [ Редагувати ]

Волонтери місії "Евакуація-200" заходять туди, куди військовим не дістатися. Все для того, щоб відшукати тіла українських бійців. Вони впізнають загиблих. Та крім того, дають надію сім'ям зниклих безвісти, що їхні рідні досі живі.

Ярослав Жилкін показує місце роботи гуманітарної місії "Евакуація-200". В народі "Чорний тюльпан". Його представники їздять в зону АТО, шукають і вивозять останки українських бійців.

Заходять туди, куди не можуть військові. Ось так практично кожен день, починаючи з вересня. І досі волонтерів ніхто не фінансує. Але вони кажуть: більша проблема в тому, що єдиної держпрограми - немає. Зате є безліч стихійних кладовищ з невідомими могилами.

"Тут є МНС, тут є Збройні сили, тут є Міністерство оборони, тут є СБУ, тут є МВС, є прикордонна, є є зона відповідальності МОЗ. у кожного є свої бази, свої дані. Але вони не обмінюються з іншими. Базу даних, де шукати - ми видобуваємо самі", - пояснює засновник гуманітарної місії "Чорний тюльпан" Ярослав Жилкін.

Вивезли і передали слідчим органам вже 550 тіл бійців. Але в зоні АТО знаходяться ще десятки загиблих.

Ось одне з кладовищ під Запоріжжям. Тут спочивають 54 невідомих солдати. 19 вже вдалося опізнати. Але кладовище розростається. Щоб ідентифікувати невідомих бійців, експерти-криміналісти працюють так: у запорізькому науково-дослідному центрі досліджують ДНК загиблих.

У дніпропетровський центр приходять родичі безвісти зниклих. У них беруть матеріал для тесту ДНК. Далі - всі біоматеріали направляють до Києва - у головний центр з оброблення даних. Там і порівнюють їх.

"ДНК профілі можуть виставлятися з останків кісток, зубів, якщо є волосся людини. якщо у людей немає родичів, то відбирається особисті речі, щоб порівняти. Це зубна щітка, гребінець. Експерти завантажені роботою", - пояснює старший лейтенант міліції відділу спеціальних видів експертизи Олена Фесенко.

На сьогодні 186 родичів безвісти зниклих бійців здали свої аналізи. Збіглися з даними загиблих, кажуть у Днепропетровську - 30. Тобто у інших поки що залишається надія, що живий. Ця ДНК експертиза - безкоштовна.

Але надсучасні технології нічого не значать, якби не такі, як ось цей хлопець. Раніше у Леоніда було хобі - він 8 років займався історичною реконструкцією подій Великої Вітчизняної війни. Тепер їздить в зону АТО. Розповідає: в їхній групі 4 людини, у кожного своя роль. Але саме Леонід - збирає останки бійців. Каже: навіть уявити не міг, що його навички знадобляться у реальному житті.

"По темі Великої Вітчизняної війни досі ще стільки питань і досі тема не закрита, і не закриється. А вже нова війна одне із самих сумних те, що навіть у цій війні, напевно, останнього солдата не поховають", - пояснив співробітник Національного військово-історичного музею України Леонід Бондар.

У пам'ять про загиблих українських бійців, яких опізнали завдяки Леоніду, у військово-історичному музеї Києва планують відкрити великий меморіальний зал.